Ботріосферіоз

Основною зовнішньою ознакою ботріосферіозу є поява на гілках та стовбурах дерев глибоких некротичних плям, що поступово вдавлюються в кору.

У місцях ураження кора набуває темного, часто коричневого або майже чорного відтінку, поступово відмираючи та розтріскуючись по периферії ділянки.

На поверхні відмерлої кори можна помітити дрібні чорні горбки — пікніди гриба, які є джерелом подальшого розповсюдження спор хвороби.

При ураженні гілок спостерігається раптове в’янення листя та його подальше побуріння, при цьому плоди на таких ділянках можуть муміфікуватися та залишатися на дереві.

На плодах захворювання проявляється у вигляді м’яких коричневих плям, які швидко розростаються, перетворюючи м’якоть на гнилу масу з неприємним запахом.

Збудником захворювання є гриби з порядку Botryosphaeriales, зокрема види роду Botryosphaeria, які ведуть паразитичний спосіб життя на деревах.

Гриб здатен зберігатися в уражених рослинних рештках, відмерлій корі та муміфікованих плодах протягом кількох років, виживаючи навіть у несприятливих умовах.

Інфекція проникає в тканини рослини переважно через різноманітні механічні пошкодження кори, зрізи після обрізки, тріщини від морозів або сонячних опіків.

Життєвий цикл збудника включає утворення конідій та аскоспор, які активно розповсюджуються за допомогою вітру та крапель дощу протягом вегетаційного періоду.

Патоген має високу здатність до адаптації, що дозволяє йому уражати як ослаблені, так і зовні здорові рослини за наявності сприятливих факторів середовища.

Найбільш активний розвиток гриба спостерігається в періоди з підвищеною вологістю повітря та помірними температурами, що сприяє проростанню спор на тканинах.

Дерева, що перебувають у стані стресу через посуху, дефіцит поживних речовин або вплив низьких зимових температур, стають найбільш вразливими до інфекції.

Порушення агротехніки, зокрема загущені посадки та відсутність вентиляції крони, створюють ідеальні умови для застою вологи та розвитку патогену.

Неправильно виконана обрізка без подальшої дезінфекції інструментів та обробки зрізів є критичним фактором, що сприяє масовому зараженню саду.

Літні періоди з частими опадами значно підвищують ризик вторинного зараження плодів, що призводить до епіфітотій у плодових насадженнях.

Ботріосферіоз становить серйозну загрозу для садівництва, оскільки уражає провідну систему дерева, порушуючи нормальний обмін речовин та живлення органів.

Сильне ураження штамба або скелетних гілок неминуче призводить до поступового усихання всієї надземної частини рослини та її повної загибелі.

Інфекція плодів спричиняє значні втрати врожаю як у процесі дозрівання, так і при подальшому зберіганні, де гниль розповсюджується надзвичайно швидко.

Економічні збитки складаються не лише з втрати товарної продукції, а й із необхідності проведення дороговартісних санітарних рубок та лікування.

Масове поширення хвороби в інтенсивних садах може призвести до необхідності розкорчування цілих ділянок через неможливість відновлення насаджень.

Ключовим етапом захисту є регулярна санітарна обрізка, що передбачає повне видалення та обов’язкове спалювання всіх уражених гілок за межами саду.

Необхідно проводити якісну обробку всіх зрізів та ран на деревах спеціальними садовими замазками або антисептичними пастами для запобігання проникненню спор.

Профілактичні обприскування фунгіцидами мідьвмісної групи в період спокою та під час вегетації дозволяють значно знизити інфекційний фон.

Важливим фактором профілактики є своєчасний полив та внесення збалансованих добрив, які підвищують природний імунітет рослин до грибкових захворювань.

Дотримання правил гігієни при роботі з інструментом — обов’язкова дезінфекція секаторів та пил після кожного дерева — допомагає зупинити поширення гриба.