Ботріоконіоз яблуні

Симптоми хвороби проявляються переважно на плодах у другій половині літа, ближче до моменту достигання яблук.

На шкірці з'являються чітко окреслені плями округлої форми, які мають темно-бурий, майже чорний колір.

Уражена ділянка плода поступово вдавлюється, утворюючи невелику виразку, яка може розширюватися при підвищеній вологості.

На поверхні плям у вологу погоду розвивається спороношення гриба у вигляді темного нальоту, що складається з маси конідій.

З часом шкірка на місці ураження стає грубою, а під плямою тканина може піддаватися легкій деформації.

Збудником захворювання є мікроскопічний гриб Botryoconis saccardoi, який вражає тканини плодів яблуні.

Патоген належить до групи дейтероміцетів і має здатність до виживання в умовах саду протягом тривалого часу.

Основна маса інфекції накопичується на муміфікованих плодах, що залишилися в кроні дерева або опали на землю після збору врожаю.

Поширення збудника в саду здійснюється конідіями, які переносяться на здорові плоди за допомогою вітру або крапель дощової води.

Біологічна стійкість гриба забезпечує його успішне збереження в несприятливих умовах, що робить його постійно присутнім у садах із неналежним доглядом.

Хвороба найбільш активно розвивається в умовах підвищеної атмосферної вологості та при частих опадах у літній період.

Надмірна загущеність крон дерев заважає швидкому висиханню листя та плодів після дощу, що сприяє інфікуванню.

Температурний режим у діапазоні +20…+25°C є ідеальним для інтенсивного проростання спор та колонізації епідермісу плодів.

Відсутність належної циркуляції повітря в саду створює мікроклімат, сприятливий для швидкого поширення патогена від дерева до дерева.

Різні пошкодження шкірки плодів комахами або градом відкривають шлях для проникнення гриба всередину тканин.

Основна шкодочинність ботріоконіозу полягає в значній втраті товарних якостей продукції, що веде до збитків для фермера.

Яблука з плямами ботріоконіозу мають непрезентабельний вигляд і не можуть бути реалізовані через мережі супермаркетів.

Плоди, уражені хворобою, втрачають лежкість і стають непридатними для тривалого зберігання у холодильних камерах.

Місця ураження грибом є вразливими для вторинних інфекцій, що може призвести до повного згнивання плода в період зберігання.

Знижується загальна рентабельність вирощування яблук, оскільки витрати на сортування та вибракування ураженого врожаю постійно зростають.

Найважливішим заходом захисту є санітарна обрізка крон для покращення освітлення та провітрювання дерев.

Необхідно проводити своєчасне збирання та утилізацію опалих плодів, щоб запобігти накопиченню інфекційного фону в ґрунті.

Застосування фунгіцидів під час вегетації дозволяє стримати поширення конідій та захистити плоди від зараження в період достигання.

Ефективна боротьба зі шкідниками, що пошкоджують шкірку яблук, є невід'ємною частиною інтегрованої системи захисту саду.

• Вирізання та спалювання сухих гілок.
• Використання стійких сортів яблуні у нових насадженнях.
• Обробка саду фунгіцидами згідно з графіком вегетації.