Бореостереєві гриби

Найпомітнішою ознакою інфекції є формування на поверхні кори плодових тіл, що мають вигляд щільних, шкірястих або дерев’янистих наростів різної форми.

Зовнішня поверхня плодових тіл часто має концентричні зони росту, забарвлені у відтінки сірого, коричневого або рудого кольору.

Уражена деревина всередині стовбура втрачає свою міцність, змінює колір та набуває специфічного запаху грибниці, стаючи крихкою та ламкою.

На кроні дерев спостерігається пригнічення: дрібніє листя, з’являються ознаки передчасного всихання окремих гілок та загальне виснаження дерева.

При тривалому ураженні кора на стовбурі часто відшаровується або розтріскується, оголюючи пошкоджену серцевину, де активно розвивається грибкова колонія.

Бореостереєві гриби (родина Boreostereaceae) — це група базидіальних грибів, які є збудниками деструктивних хвороб деревини у багатьох деревних культур.

Більшість видів є факультативними паразитами, які проникають у внутрішні тканини стовбура через тріщини, рани від обрізки або відмерлі ділянки кори.

Життєвий цикл гриба базується на вивільненні мільярдів базидіоспор, які легко переносяться вітром на великі відстані, шукаючи нові ділянки для колонізації.

Потрапивши в сприятливе середовище, спори проростають у міцелій, який проникає в ксилему і починає розкладати структурні компоненти деревини — лігнін та целюлозу.

Ці організми відіграють значну роль у природному розкладанні органіки, проте в умовах саду стають небезпечними патогенами, що призводять до загибелі рослин.

Висока вологість повітря та тривалі опади створюють ідеальні умови для проростання спор та поширення міцелію всередині тканин дерева.

Дерева, що перебувають у стані стресу через нестачу поживних речовин або несприятливі кліматичні чинники, мають значно нижчий імунітет до ураження.

Відкриті рани після неправильно проведеної обрізки, а також морозобоїни, є головними вхідними воротами для патогена в садах.

Густі, погано провітрювані насадження створюють стабільний вологий мікроклімат, що суттєво прискорює темпи розвитку хвороби.

Температурні коливання, які сприяють розтріскуванню кори, також полегшують шлях грибниці до внутрішніх шарів деревини.

Головна шкода від бореостереєвих грибів полягає у розвитку внутрішньої гнилі, що робить дерево небезпечним через загрозу непередбачуваної поломки.

Патоген поступово перекриває канали руху води та поживних речовин, що призводить до поступової деградації всієї надземної частини дерева.

Втрата механічної стійкості стовбура у вітряну погоду може призвести до повного вивертання або перелому дерева в місці найбільшого ураження.

Знижується не тільки життєздатність дерева, але й урожайність, через те, що рослина витрачає всі ресурси на боротьбу з грибковою інфекцією.

Наявність грибів на ділянці перетворює уражене дерево на постійне джерело інфекції для сусідніх здорових рослин.

Система захисту базується на суворому дотриманні правил догляду та вчасному виявленні перших симптомів грибкового ураження.

Усі сухі, хворі або пошкоджені гілки повинні бути видалені та обов'язково спалені, щоб запобігти подальшому розсіюванню спор гриба.

Місця зрізів після формування крони необхідно обробляти садовими мастиками або фунгіцидами, щоб закрити доступ патогенам.

Для зміцнення імунітету дерев слід забезпечити повноцінний догляд, включаючи своєчасне підживлення та захист від комах-шкідників.

• Проведення санітарної обрізки в суху погоду.
• Захист стовбурів від впливу низьких температур.
• Моніторинг стану кори на наявність плодових тіл.