Дідімелла томатів

Первинні симптоми проявляються як темно-коричневі, дещо вдавленими плями в прикореневій частині стебла. З часом плями розростаються і можуть призвести до перетяжки (загибелі) стебла.

На поверхні плям чітко видно дрібні чорні крапки — це пікніди гриба. Вони є діагностичною ознакою дідімелли, що дозволяє легко відрізнити її від інших видів гнилей.

Листя поступово в'яне, жовтіє та відмирає. Уражені рослини виглядають хворими, зупиняються в рості та часто ламаються в місцях найбільшого ураження стебла.

Плоди уражаються переважно в зоні плодоніжки. З’являються темні плями, які швидко поширюються, спричиняючи розм'якшення тканини та загнивання плоду.

При ураженні кореневої системи рослина втрачає тургор, листя скручується, а коріння стає бурим і починає відмирати, що призводить до повної загибелі куща в умовах стресу.

Збудником захворювання є патогенний гриб Boeremia lycopersici (раніше відомий як Didymella lycopersici). Це небезпечний грибковий організм, що вражає пасльонові культури на різних етапах росту.

Патоген здатен тривалий час виживати в ґрунті, на залишках рослин та на конструкціях теплиць. Він є дуже життєздатним і швидко адаптується до різних умов довкілля.

Гриб поширюється за допомогою конідій, які переносяться водою під час поливу, дощем, через робочий інструмент та навіть комахами. Велика кількість спор утворюється в пікнідах на уражених тканинах.

Розвиток інфекції починається з проникнення грибниці в тканини рослини через пошкодження або продихи. Після цього міцелій активно розростається всередині стебла, руйнуючи клітинну структуру.

Крім томатів, гриб може вражати перець, баклажани та картоплю, що робить його небезпечним для широкого спектра городніх культур, які вирощуються на одній ділянці.

Основним чинником поширення інфекції є підвищена вологість (понад 80-85%). У закритому ґрунті це зазвичай наслідок поганої вентиляції та утворення конденсату.

Температурний режим для розвитку гриба становить +18...+24°C. Такі умови є оптимальними для проростання спор та швидкого поширення патогену по всій теплиці.

Загущені посіви створюють локальні зони мікроклімату з високою вологістю, де гриб розмножується в геометричній прогресії, вражаючи все нові сусідні рослини.

Неправильний режим поливу, при якому вода потрапляє на стебла та листя, значно пришвидшує зараження, особливо якщо в ґрунті є спори гриба з попереднього сезону.

Пошкодження рослин під час пасинкування або підв'язки створює відкриті «ворота» для інфекції, оскільки грибниця легко проникає в свіжі рани.

Дідімелла томатів здатна знищити до 50-70% врожаю, якщо не вживати вчасних заходів боротьби. Вона завдає шкоди як при вирощуванні розсади, так і під час плодоношення.

Втрата товарного вигляду плодів робить їх непридатними для продажу. Гнилі плоди дуже швидко поширюють інфекцію на здорові сусідні плоди навіть під час транспортування.

Загибель рослин на ранніх етапах розвитку веде до нерівномірності посівів, що ускладнює догляд за плантацією та знижує загальну продуктивність господарства.

Тривале перебування гриба в ґрунті унеможливлює вирощування томатів на цій же площі наступного року без проведення радикальних заходів з оздоровлення землі.

Витрати на закупівлю фунгіцидів та проведення додаткових обробок суттєво здорожують собівартість кінцевої продукції, що знижує рентабельність виробництва.

Захист має бути системним:

• Видалення всіх рослинних залишків та їх спалювання після сезону.
• Дотримання сівозміни: не садити томати після інших пасльонових культур.
• Дезінфекція теплиць за допомогою фумігації або промивання дезінфікуючими розчинами.
• Контроль рівня вологості в теплицях, забезпечення гарної вентиляції.
• Використання фунгіцидів на основі міді та системних препаратів при появі перших плям на стеблах.