Фомоз пасльонових

Початкові ознаки проявляються у вигляді дрібних плям коричневого кольору, які швидко розростаються і набувають концентричної структури.

На листках хвороба виглядає як сіро-бурі плями, оточені жовтою облямівкою. За умови високої вологості в центрі плям з'являються чорні крапки — пікніди.

Стебла рослин страждають від видовжених вдавлених плям-виразок, які можуть призвести до перелому стебла та загального в'янення всієї рослини.

Плоди вкриваються глибокими коричневими плямами з ледь вдавленою поверхнею, шкірка стає сухою та жорсткою, а внутрішня м'якоть гниє.

• Потемніння окремих ділянок шкірки плоду.
• Утворення пікнід на уражених тканинах.
• Передчасне пожовтіння та опадання листкової маси.
• Формування виразок на стеблах пасльонових.

Збудником фомозу пасльонових є гриб Boeremia gilvescens (раніше відомий як Phoma destructiva). Цей патоген належить до групи недосконалих грибів і розмножується пікнідами з конідіями.

Інфекція зберігається у ґрунті, на залишках рослин та безпосередньо в насінні. Гриб виявляє високу витривалість, що дозволяє йому переживати несприятливі погодні умови протягом тривалого періоду.

Патоген інфікує рослини через мікротріщини або механічні пошкодження тканин. Поширення спор відбувається за допомогою вітру, крапель дощу або при використанні зараженого інструменту.

Виявлено різні раси збудника, що позначається на різній стійкості сортів томатів та баклажанів до цього конкретного виду грибкової інфекції.

Розвиток гриба напряму залежить від наявності краплинно-рідинної вологи, яка необхідна для проростання конідій та подальшої колонізації тканин рослини.

Найбільш сприятливими умовами для розмноження збудника є висока відносна вологість повітря (понад 80%) та температурний режим у межах +20…+25°C.

Часті опади та туманна погода створюють ідеальне середовище для проростання спор та швидкого поширення хвороби на великі площі посадок.

В умовах закритого ґрунту погана вентиляція та висока щільність посадки рослин значно посилюють ризик епіфітотії фомозу.

Стресові умови, викликані дефіцитом вологи чи поживних речовин, знижують імунітет рослин, роблячи їх більш вразливими до проникнення міцелію гриба.

Неправильний догляд, включаючи надмірне зволоження ґрунту, сприяє активізації патогена, що вже присутній у субстраті.

Фомоз завдає значних збитків врожаю, оскільки уражені плоди швидко втрачають товарний вигляд і стають непридатними до вживання чи переробки.

Хвороба призводить до передчасного відмирання вегетативних органів, що суттєво зменшує загальну масу врожаю та погіршує якісні показники продукції.

Ураження розсади може призвести до її масової загибелі, що потребує значних витрат на повторні заходи з досіву або закупівлі нової розсади.

Фінансові втрати також включають витрати на фунгіциди та оплату праці, пов'язану з ліквідацією вогнищ захворювання та утилізацією залишків.

Інфекція, що зберігається при зберіганні, може призвести до втрати цілих партій овочів, якщо уражений плід потрапив у загальну тару з іншими.

Дотримання сівозміни є основним заходом захисту, що перериває цикл розмноження гриба в ґрунті шляхом зміни господарів-рослин.

Ретельне очищення поля від рослинних залишків та їх вивезення з ділянки дозволяє значно знизити інфекційне навантаження в наступному сезоні.

Використання лише протравленого насіннєвого матеріалу від перевірених виробників мінімізує ризик занесення патогена на територію господарства.

Проведення регулярних фунгіцидних обробок дозволяє контролювати розвиток гриба, особливо в періоди з підвищеною вологістю повітря.

Забезпечення належної аерації в теплицях і дотримання оптимальних схем висадки допомагає створити умови, несприятливі для патогенного гриба.