Кокомікоз

Початковими ознаками ураження є дрібні червонувато-бурі плями на верхній частині листкової пластинки, які з часом розростаються.

З нижнього боку листка з'являється характерний біло-рожевий наліт, що є спороношенням патогенного гриба.

Масове ураження призводить до того, що листя передчасно жовтіє та осипається, залишаючи гілки голими посеред літа.

На плодах хвороба проявляється у вигляді дрібних плям, що призводить до їх деформації та втрати товарних якостей.

Молоді пагони в розплідниках також можуть уражатися, що призводить до їхнього викривлення та некрозу окремих ділянок кори.

Збудником захворювання є сумчастий гриб Blumeriella jaapii (анаморфа Phloeosporella padi). Цей патоген спеціалізується на ураженні листкового апарату кісточкових культур.

Життєвий цикл гриба складається з первинного зараження аскоспорами навесні, які зимують у залишках листя, та вторинного розповсюдження конідіями.

Гриб зберігає свою активність протягом тривалого часу, що робить його вкрай небезпечним для стабільних садових господарств.

Проникнення патогену відбувається через продихи листка, де гриб починає активно розвивати свою грибницю, руйнуючи тканини рослини.

Масштаби інфекції напряму залежать від інтенсивності випадання опадів та наявності крапельної вологи на поверхні листя.

Розвитку інфекції сприяє волога погода з частими дощами та помірними температурами від +18 до +22 градусів Цельсія.

Висока вологість повітря та погана вентиляція в густих кронах створюють оптимальне середовище для проростання спор.

Нехтування санітарними нормами, зокрема залишення опалого листя в саду, є головним чинником стабільного існування патогену.

У роки з прохолодною та вологою весною ризик епіфітотії кокомікозу значно зростає, що потребує посиленого моніторингу.

Критичним періодом для поширення гриба є фаза після цвітіння та дозрівання врожаю, коли накопичується максимальна кількість спор.

Кокомікоз спричиняє критичне послаблення дерев, що робить їх вразливими до низьких температур у зимовий період.

Передчасний листопад призводить до порушення фізіологічних процесів та зниження врожайності в наступному сезоні.

Сильне ураження протягом кількох років поспіль часто стає причиною відмирання цілих гілок або повного випаду дерева.

Плоди, уражені хворобою, втрачають цукристість, стають несмачними та не підлягають тривалому зберіганню або переробці.

Економічні збитки в садах через кокомікоз можуть сягати 50-80% від загального обсягу врожаю при відсутності захисних заходів.

Агротехнічний контроль включає обов'язкове згрібання та знищення опалого листя, яке є основним джерелом перезимівлі інфекції.

Необхідно проводити регулярне проріджування крони дерев для забезпечення вільного руху повітря та зменшення вологості.

Хімічний захист передбачає обприскування фунгіцидами системної та контактної дії згідно з фенофазами розвитку дерева.

Ефективними є препарати на основі міді, що використовуються для профілактики перед розпусканням бруньок та після збору плодів.

• Систематичне обрізування та формування крони.
• Застосування фунгіцидів у фази «зелений конус» та «рожевий бутон».
• Використання сортів вишні, що мають вищу стійкість до грибкових хвороб.