Бісконіауксія чорноплямиста

Основними ознаками захворювання є некроз кори та відмирання окремих частин крони. Листя на уражених гілках жовтіє та передчасно обпадає.

У місцях активного розвитку гриба кора відшаровується від деревини. Під нею або на поверхні помітні чорні, дрібнокрапчасті строми, що нагадують вугілля.

Деревина під ураженою корою змінює колір, стаючи бурою. Часто з тріщин кори може виділятися темна рідина, що є наслідком життєдіяльності гриба.

На фінальних стадіях ураження стовбур вкривається плямами, що нагадують опіки. Кора в таких місцях тріскається та повністю відпадає, оголюючи деревину.

Хвороба часто розвивається поступово, призводячи до поступового висихання цілого дерева протягом кількох вегетаційних сезонів.

Збудником цієї хвороби є сумчастий гриб Biscogniauxia atropunctata. Він належить до класу патогенів, що вражають ослаблені дерева, розвиваючись як паразити та сапротрофи.

Міцелій гриба проникає глибоко в тканини кори та заболоні, де активно розростається. На зовнішній поверхні формуються строми — тверді чорні вирости, що містять плодові тіла патогена.

Цикл розвитку включає утворення конідій для швидкого розповсюдження та аскоспор, що забезпечують перезимування та подальше зараження навесні.

Гриб інфікує рослини через пошкоджені ділянки кори або місця відмирання гілок. Ураження стає можливим, коли природні захисні механізми дерева послаблені.

Патоген поступово розщеплює компоненти деревини, що робить структуру стовбура крихкою та нестабільною до механічних впливів.

Найбільш сприятливим фактором для розвитку хвороби є тривала посуха. Вона суттєво знижує фізіологічний імунітет дерев до інфекції.

Висока температура повітря активізує зростання міцелію гриба всередині тканин. У таких умовах дерево не може виробляти достатньо захисних речовин.

Порушення водного балансу ґрунту або конкуренція між деревами в густих насадженнях створюють умови для успішного закріплення патогена.

Механічні пошкодження стовбура під час господарських робіт різко підвищують шанси гриба на проникнення всередину дерева.

Поширення спор відбувається переважно за допомогою вітру та крапель дощу, тому волога погода навесні сприяє рознесенню інфекції на сусідні дерева.

Бісконіауксія чорноплямиста є серйозною загрозою для дубових лісів. Вона здатна масово знищувати дерева, які постраждали від несприятливих погодних умов.

Хвороба призводить до руйнування внутрішньої структури дерева, що створює ризик падіння стовбурів у паркових та рекреаційних зонах.

Значні економічні збитки виникають через втрату деревини, яка стає непридатною для промислової переробки через гниття та некрози.

Інфекція швидко поширюється, що може призвести до зміни видового складу лісових екосистем та деградації лісових масивів.

Крім того, хворі дерева стають притулком для інших шкідників, що ще більше погіршує фітосанітарний стан насаджень.

Основним методом профілактики є забезпечення оптимальних умов росту, включаючи регулярний полив у посушливі періоди.

Необхідно вчасно видаляти сухі та уражені гілки або цілі дерева, щоб зменшити концентрацію спор гриба у повітрі.

Під час проведення лісотехнічних заходів слід уникати травмування кори здорових дерев, оскільки це відкриті ворота для патогенів.

Застосування фунгіцидів для обробки великих ран може зупинити проникнення інфекції на ранніх етапах розвитку некрозу.

• Постійний нагляд за станом крони дерев.
• Збереження вологості ґрунту в зоні пристовбурного кола.
• Використання дезінфікуючих засобів для садового інструменту.
• Своевчасна санітарна обрізка та вивезення залишків деревини.