Аурикулярієві гриби

Основним візуальним проявом розвитку аурикулярієвих грибів є поява характерних плодових тіл на корі.

Плодові тіла часто мають форму, що нагадує вухо, звідки й походить назва представників цього сімейства.

У вологому середовищі вони виглядають як драглисті утворення, проте в сухі періоди вони можуть стискатися та ставати непомітними.

Уражена деревина під корою часто змінює свій колір, стаючи м’якою та ламкою через руйнування внутрішніх волокон.

Гриби зазвичай концентруються навколо старих ран, спилів або місць механічного пошкодження стовбура.

Збудниками хвороб є гриби порядку Аурикуляріальні, які належать до групи дереворуйнівних патогенів.

Вони діють як слабкі паразити, що найчастіше вражають ослаблені або пошкоджені екземпляри деревних рослин.

Міцелій гриба проникає у внутрішні тканини ксилеми, виділяючи ферменти, які розкладають основні компоненти деревини.

Процес розмноження відбувається за рахунок формування базидіоспор, що активно поширюються у навколишньому просторі.

Патоген є багаторічним і може зберігатися в ураженій деревині протягом багатьох років, поступово поширюючись на здорові частини.

Надмірна вологість повітря є ключовим фактором, який стимулює активний ріст плодових тіл та поширення спор.

Погана вентиляція в густих кронах дерев створює мікроклімат, ідеальний для розвитку грибкових колоній.

Наявність ран на корі є «вхідними воротами» для проникнення грибниці вглиб дерева.

Температурні коливання, що призводять до розтріскування кори, додатково провокують розвиток патогенів.

Недотримання правил агротехніки сприяє накопиченню інфекційного фону в саду.

Основна шкода полягає у руйнуванні деревини, що призводить до втрати механічної стійкості стовбура.

Дерева поступово виснажуються, що відображається на їхньому плодоношенні та загальній життєздатності.

Можливе масове відмирання гілок, що призводить до деформації крони та зниження врожайності.

Пошкоджені дерева стають надзвичайно вразливими до вітролому та інших несприятливих погодних умов.

У разі ігнорування хвороби відбувається поступова загибель усього дерева протягом кількох років.

Важливим етапом захисту є своєчасна санітарна обрізка з наступною дезінфекцією місць зрізів.

Використання фунгіцидів для обробки ран та стовбурів дозволяє обмежити поширення грибної інфекції.

Підтримка дерев у здоровому стані через правильний полив та внесення добрив знижує ризик ураження.

Очищення кори від старих нашарувань та мохів зменшує кількість місць, де можуть розвиватися гриби.

• Спалювання уражених частин дерева за межами саду
• Застосування мідьвмісних препаратів навесні
• Забезпечення вільного доступу повітря до кожної частини дерева