Ателопсис Гальцина

Перші ознаки хвороби проявляються у вигляді світлого нальоту на поверхні кори стовбурів або гілок. Цей наліт часто має вигляд тонкої, підсохлої плівки.

Пошкоджена кора з часом втрачає пружність, починає тріскатися та відшаровуватися від деревини. Під плівкою гриба спостерігається зміна кольору тканини на темніший.

На деревах помітно поступове всихання окремих гілок. Це супроводжується зниженням приросту та передчасним пожовтінням або опаданням листя на уражених ділянках.

При сильному ураженні відбувається формування некротичних плям, які можуть переходити у відкриті рани або виразки на деревині.

Внутрішня частина гілок при зрізі може мати ознаки потемніння, що свідчить про глибоке проникнення грибниці в ксилему.

Збудником хвороби є гриб Athelopsis galzinii, що належить до родини Atheliaceae. Це базидіальний гриб, який часто зустрічається як сапротроф або факультативний паразит на деревині.

Гриб утворює на поверхні уражених ділянок тонку, розпростерту плівку, яка має світле, білувате або кремове забарвлення. Це утворення щільно прилягає до субстрату.

Міцелій гриба здатний проникати глибоко в тканини кори та камбію, поступово руйнуючи їх клітинну структуру. Це класичний представник кортиціоїдних грибів, що живуть на відмерлих або ослаблених органах рослин.

Розвиток гриба залежить від активності базидій, які формують спори, що переносяться потоками повітря або краплями дощу. Вегетативний ріст міцелію може тривати тривалий час.

Хоча гриб часто вважається частиною природної мікрофлори, в агроценозах він може проявляти агресивність, особливо при неправильному догляді за деревами.

Висока вологість повітря є головною умовою для успішного поширення та росту гриба. Найбільш активний розвиток спостерігається після затяжних дощів.

Густі, погано провітрювані крони створюють ідеальний мікроклімат для розмноження патогену. Недостатня циркуляція повітря дозволяє волозі довго утримуватися на поверхні кори.

Механічні пошкодження від граду, вітру, неправильної обрізки чи діяльності комах створюють сприятливі умови для зараження тканин грибком.

Ослаблення дерев через посуху, виснаження ґрунту або неправильний полив знижує захисні реакції рослини, роблячи її вразливою.

Весняні та осінні місяці з помірними температурами є найбільш сприятливими для активної фази розвитку грибниці.

Основна шкода полягає у порушенні функцій провідних тканин дерева, що призводить до загального пригнічення рослини та зниження її імунітету.

Передчасне відмирання скелетних гілок значно скорочує тривалість життя дерева та його продуктивність у саду.

Пошкоджені грибом зони стають легкою здобиччю для шкідників, зокрема стовбурових комах, що прискорює загибель культури.

Інфекція здатна швидко поширюватися по всьому саду, якщо не вживати заходів з ізоляції або видалення уражених рослинних залишків.

Врожайність дерев різко падає, а якість плодів погіршується через неможливість повноцінного живлення плодів від кореневої системи.

Регулярна санітарна обрізка, що включає видалення всіх хворих, підсохлих або механічно пошкоджених гілок, є найпершим заходом захисту.

Дезінфекція місць зрізів за допомогою спеціальних садових замазок або фунгіцидних розчинів допомагає запобігти вторинному зараженню.

Побілка стовбурів вапняним молоком з додаванням мідьвмісних препаратів надійно захищає кору від колонізації грибними спорами.

Забезпечення належної агротехніки: регулярне підживлення, своєчасний полив та розрідження крони для кращого освітлення та провітрювання.

Використання фунгіцидів під час вегетації за рекомендаціями агронома дозволяє суттєво зменшити чисельність патогену в саду.