Аспергільоз рептанс

Збудником цієї хвороби є мікроскопічний гриб Aspergillus reptans, що належить до родини Aspergillaceae. Цей патоген є типовим представником пліснявих грибів, які активізуються в умовах зберігання сільськогосподарської продукції.

Особливістю даного виду є його виражена ксерофільність. Він здатний виживати та активно розмножуватися там, де інші мікроорганізми гинуть через нестачу вологи, що робить його небезпечним для сухого зерна.

Гриб утворює велику кількість конідій, які легко розносяться потоками повітря. Ці спори здатні тривалий час зберігати життєздатність, перебуваючи в ґрунті, на рештках рослин або в щілинах складських приміщень.

В агрономічному середовищі A. reptans класифікується як факультативний паразит. Це означає, що він може жити на мертвій органіці, але за сприятливих умов атакує ослаблені живі тканини рослин.

Біологічний цикл гриба характеризується високою швидкістю розмноження. За оптимальних умов лише кілька діб потрібно для того, щоб колонія гриба повністю охопила насінину чи фрагмент рослинного залишку.

Головним чинником розвитку Aspergillus reptans є рівень вологості навколишнього середовища. Хоча гриб любить відносну сухість, йому необхідна мінімальна гігроскопічна волога для проростання спор.

У зерносховищах хвороба розвивається через порушення температурно-вологісного режиму. Відсутність належної вентиляції призводить до виникнення осередків самозігрівання, де патоген розвивається вибухово.

Польове зараження найчастіше відбувається у другій половині вегетації. Дощі, що випадають у період дозрівання колоса, створюють ідеальне середовище для проростання спор на поверхні рослин.

Пошкодження посівів комахами-шкідниками значно підвищує ризик зараження. Комахи порушують захисну оболонку насіння, відкриваючи шлях для проникнення грибниці A. reptans.

Забрудненість партій зерна пилом та дрібними рослинними рештками є додатковим чинником, що сприяє накопиченню патогену під час зберігання продукції.

Найбільша шкода від цього гриба полягає у зниженні якісних показників зерна. Воно втрачає свою насіннєву цінність, а відсоток схожості падає до критичних позначок.

Гриб здатний продукувати вторинні метаболіти, зокрема мікотоксини. Це робить заражену продукцію непридатною для використання в харчовій промисловості та тваринництві через токсичність.

Втрата товарного вигляду зерна, спричинена розвитком плісняви, супроводжується появою неприємного затхлого запаху. Це значно знижує ціну продукції на ринку.

У полі розвиток Aspergillus reptans призводить до ослаблення імунної системи рослин. Це робить їх вразливими до вторинних інфекцій, що додатково знижує врожайність.

Інтенсивне ураження посівів призводить до щуплості зерна, що в масштабах поля виражається у суттєвій втраті загальної маси врожаю.

Основою захисту є доведення зерна до «сухого» стану (вологість 12–13%) одразу після збирання. Це є найбільш ефективним способом стримування розвитку гриба.

Санітарна обробка складів перед завантаженням нового врожаю є обов'язковою. Використання фунгіцидних димових шашок дозволяє знезаразити важкодоступні місця приміщень.

У польових умовах важливим є проведення захисних обробок фунгіцидами системної дії. Особливу увагу варто приділяти захисту посівів у фазі наливу зерна.

Дотримання сівозміни та своєчасне знищення рослинних решток зменшує інфекційний фон на полі. Необхідно мінімізувати травмування рослин під час агротехнічних операцій.

• Ретельне просушування насіння
• Контроль вологості зернової маси
• Дезінфекція зерносховищ
• Використання фунгіцидів для обробки посівів
• Очищення зерна від домішок