Арренія ауріскальпіум

Зовнішні ознаки ураження проявляються у вигляді формування специфічних плодових тіл, які мають характерну ложкоподібну або віялоподібну форму.

Гриб, як правило, розвивається на рослинних рештках, мохах або безпосередньо на поверхні ґрунту в умовах надмірної вологості.

Візуально уражені ділянки виглядають як скупчення мініатюрних грибів із ексцентричними або бічними ніжками, що часто вводить в оману при ідентифікації.

Колір плодових тіл коливається від сіро-бурого до майже чорного, а пластинки гіменофору часто є рідкими та трохи спускаються по ніжці.

Рослини, на яких локалізується цей гриб, часто виявляють ознаки пригнічення, що пов’язано з порушенням мікрофлори в зоні коренів.

Збудником є гриб Arrhenia auriscalpium, що належить до родини Гігрофорових (Hygrophoraceae) відділу Базидіомікота.

Тип хвороби класифікується як сапротрофне ураження, що набуває ознак факультативного паразитизму при зниженні імунітету рослини-господаря.

Патоген розмножується переважно базидіоспорами, які переносяться повітряними потоками та осідають на вологих ділянках ґрунту.

Міцелій гриба може тривалий час зберігатися в ґрунті, живлячись органічними рештками до моменту виникнення сприятливих умов.

Біологія збудника тісно пов'язана з наявністю мохів та вологої підстилки, що робить його індикатором перезволоження ділянки.

Основною умовою розвитку гриба є підвищена вологість субстрату, що часто трапляється в низинах або при застої води після поливу.

Температурний режим у межах від +10°C до +18°C є найбільш сприятливим для активного росту плодових тіл.

Загущені посіви та відсутність належної аерації ґрунту створюють ідеальний мікроклімат для проростання спор.

Кислотність ґрунту має значення: патоген віддає перевагу злегка закисленим субстратам, багатим на напіврозкладену органіку.

Наявність мохового покриву навколо рослин є додатковим чинником, що утримує вологу та сприяє поширенню грибниці.

Основна шкода полягає у пригніченні кореневої системи культурних рослин через зміну балансу ґрунтових мікроорганізмів.

Масова поява гриба призводить до ущільнення верхнього шару ґрунту та погіршення газообміну для коренів.

В умовах високого інфекційного фону знижується інтенсивність росту та загальна продуктивність уражених культур.

При тривалому впливі спостерігається пожовтіння листя та передчасне відмирання нижніх ярусів вегетативної маси.

Патоген може опосередковано сприяти розвитку інших кореневих гнилей, послаблюючи захисні механізми рослини.

Першочерговим заходом є організація якісного дренажу на ділянці для запобігання застою води.

Регулярне розпушування ґрунту сприяє аерації та швидкому висиханню верхнього шару, що є згубним для грибниці.

Рекомендується видалення моху та рослинних решток, які слугують середовищем для живлення та розмноження цього організму.

Застосування вапнування ґрунту дозволяє знизити кислотність, роблячи середовище менш придатним для розвитку патогену.

• Регулярне прибирання рослинних залишків.
• Контроль поливу.
• Використання фунгіцидів при сильному ураженні.
• Аерація ґрунту.