Анізограма ліщини

Головною ознакою ураження є поява поперечних тріщин на корі гілок. Згодом навколо цих місць утворюються характерні здуття, що нагадують строкаті нарости.

На уражених ділянках гілок чітко видно ряди чорних плодових тіл гриба, які розташовані перпендикулярно до поздовжньої осі втечі.

По мірі прогресування хвороби листя на заражених гілках починає жовтіти та передчасно обсипатися, що сигналізує про серйозні порушення в роботі провідних тканин.

Некротичні ділянки з часом розширюються, призводячи до повного кільцевого ураження гілки, що спричиняє швидке всихання верхівкової частини.

Деревина в місцях некрозів стає ламкою, що підвищує ризик механічних пошкоджень дерева під час сильних вітрів або під вагою снігу в зимовий період.

Збудником цієї небезпечної хвороби є сумчастий гриб Anisogramma anomala. Він є високоспеціалізованим паразитом, що вражає представників роду Corylus.

Життєвий цикл гриба розтягнутий на два роки. Зараження молодих пагонів відбувається в один сезон, а перші видимі симптоми з'являються лише в наступному році.

Патоген розвивається глибоко в тканинах кори, що робить його недоступним для багатьох видів контактних препаратів під час інкубаційного періоду.

Після завершення періоду розвитку гриб формує свої спороносні структури (перитеції), які проривають епідерміс гілок для подальшого розпилення спор.

Висока спеціалізація збудника робить боротьбу з ним складною, оскільки він швидко адаптується до умов існування на плантаціях промислового фундука.

Сприятливим середовищем для розвитку інфекції є висока вологість повітря, особливо під час весняних дощів, коли відбувається активний вихід спор.

Помірні температури повітря у весняний період створюють оптимальні умови для проростання спор та їхнього проникнення в молоді, чутливі до інфекції тканини.

Загущені посадки, де відсутня достатня циркуляція повітря, значно підвищують ймовірність масового зараження дерев у саду через тривале утримання вологи на гілках.

Наявність джерел інфекції у вигляді старих сухостійних гілок забезпечує безперервний цикл зараження нових молодих пагонів у межах всієї плантації.

Тривала хмарна погода в поєднанні з періодичними опадами є критичним чинником, що сприяє швидкому поширенню анізограми в нові зони вирощування.

Анізограма вважається однією з найбільш руйнівних хвороб ліщини, що здатна призвести до повної втрати врожаю та загибелі дерев за кілька років.

Внаслідок ураження судинної системи дерево виснажується, втрачає здатність до нормального плодоношення та поступово гине від некрозів.

Економічні збитки внаслідок епіфітотії анізограми є величезними, оскільки часто виникає потреба у повній заміні садів та тривалому періоді очікування нових врожаїв.

Уражені дерева стають слабкими та втрачають стійкість до стресових факторів, таких як сильні морози або нашестя інших шкідників, що посилює негативний вплив.

Швидкість поширення хвороби в саду без своєчасного втручання робить її небезпечним об'єктом, що вимагає постійного моніторингу стану посадок.

Першочерговим заходом є використання здорового садивного матеріалу, отриманого із сертифікованих розплідників, вільних від цього збудника.

Регулярна санітарна обрізка, спрямована на видалення всіх уражених гілок з обов'язковим захопленням здорової тканини, є основою стримування хвороби.

Весь обрізаний матеріал обов'язково підлягає утилізації шляхом спалювання, оскільки спори гриба можуть зберігати життєздатність тривалий час.

Проведення профілактичних обприскувань фунгіцидами на основі міді на початку сезону допомагає створити бар'єр для захисту молодих пагонів від зараження спорами.

Слід обирати для вирощування менш сприйнятливі сорти ліщини, що значно полегшує догляд за садом та знижує потребу в інтенсивному хімічному захисті.