Альтернаріоз капусти

Ознакою захворювання є поява дрібних плям, які з часом стають темно-коричневими з характерною концентричною зональністю, що нагадує мішень.

При підвищеній вологості на поверхні плям розвивається густий оксамитовий наліт темно-оливкового або чорного кольору, що є масовим спороношенням гриба.

На розсаді хвороба проявляється як «чорна ніжка», коли прикоренева частина стебла темніє, стає тоншою і підгниває, що призводить до швидкої загибелі сіянців.

На листі дорослих рослин плями можуть досягати значних розмірів, зливатися між собою, спричиняючи відмирання та опадіння листової пластини.

При ураженні головки капусти патоген проникає всередину, що призводить до розвитку внутрішньої гнилі та псування врожаю під час тривалого зберігання.

Збудником альтернаріозу є гриб Alternaria japonica, який належить до класу несовершених грибів (Hyphomycetes). Цей патоген є спеціалізованим паразитом, що вражає представників родини капустяних.

Гриб зберігається у вигляді грибниці та конідій на рослинних рештках у ґрунті, а також на насінні та бур'янах, які можуть виступати резерваторами інфекції протягом міжсезоння.

Інфекція поширюється повітряно-крапельним шляхом, за допомогою вітру та дощових крапель, які переносять конідії на здорові частини рослин або на сусідні ділянки.

Патоген має високу агресивність і здатний проникати всередину тканин через природні отвори або механічні пошкодження, що виникають внаслідок роботи комах-шкідників.

Біологічний цикл розвитку гриба дуже швидкий, що дозволяє патогену створювати кілька поколінь спор за один вегетаційний період при сприятливих умовах.

Найбільш сприятливими для розвитку інфекції є температури повітря в діапазоні від +18°C до +25°C та висока вологість повітря, близька до рівня насичення.

Часті опади, особливо тривалі дощі та ранкові тумани, сприяють масовому проростанню спор гриба та активному ураженню нових ділянок на полі.

Недотримання просторової ізоляції та вирощування капусти в умовах загущення призводять до порушення циркуляції повітря та накопичення вологи всередині листя.

Надмірне азотне живлення знижує імунітет рослин, роблячи їх більш вразливими до проникнення грибниці Alternaria japonica у тканини.

Наявність на полях бур'янів, таких як грицики або талабан, значно підвищує ризик виникнення спалаху хвороби на культурних рослинах.

Альтернаріоз завдає значних економічних збитків через зниження врожайності та погіршення товарних якостей овочевої продукції.

Заражена продукція втрачає привабливий зовнішній вигляд, що робить її непридатною для реалізації у свіжому вигляді на ринках та супермаркетах.

Рослини, що були уражені в ранньому віці, погано розвиваються, формують дрібні головки або взагалі не утворюють товарної продукції, що знижує загальний вихід врожаю.

Під час зберігання на кочанах капусти розвиваються вторинні мікроорганізми, які перетворюють уражену ділянку на вогнище мокрої гнилі, що знищує всю партію.

Витрати на проведення додаткових фунгіцидних обробок та боротьбу зі шкідниками, що пошкоджують тканини, значно підвищують собівартість вирощування капусти.

Основою захисту є дотримання агротехнічних норм, включаючи правильну сівозміну, де капуста повертається на попереднє поле не раніше ніж через 3-4 роки.

Проведення глибокої оранки після збору врожаю дозволяє перевернути пласт ґрунту і прискорити мінералізацію залишків, де зберігається інфекція.

Використання стійких до альтернаріозу гібридів та обов'язкове протруювання насіння фунгіцидними препаратами є ефективним заходом для захисту розсади.

Обприскування посівів фунгіцидами (на основі діючих речовин: азоксистробін, дифеноконазол тощо) при перших ознаках хвороби дозволяє зупинити її поширення.

Боротьба зі шкідниками, особливо тими, що гризуть (наприклад, гусениці совок), є важливою, оскільки вони створюють «ворота» для проникнення грибної інфекції.