Альтернаріоз картоплі

Перші симптоми виявляються у вигляді темних, коричневих або майже чорних плям округлої форми з характерною концентричною зональністю на листках.

З часом плями збільшуються, зливаються, охоплюючи велику площу листкової пластини, що призводить до передчасного відмирання листя та зниження продуктивності.

На стеблах з'являються видовжені темно-коричневі плями. За умов високої вологості на плямах утворюється слабкий оливково-чорний наліт спор.

Ураження бульб проявляється у вигляді сухої гнилі. Плями на бульбах мають втиснутий характер з чіткими межами, м'якуш під якими стає темно-коричневим або чорним.

На відміну від фітофторозу, при альтернаріозі тканина бульб залишається сухою та твердою, що є важливим діагностичним показником.

Збудником альтернаріозу картоплі є недосконалі гриби роду Alternaria, зокрема Alternaria infectoria та Alternaria solani. Це захворювання має назву сухої плямистості.

Міцелій гриба може тривалий час зберігатися в рослинних рештках, ґрунті, а також на бульбах картоплі. Інфекція вражає рослину у фазу вегетації, починаючи з нижніх листків.

Гриб активно розмножується спорами, які розносяться вітром, краплями дощу та комахами. Висока адаптивність патогену дозволяє йому вражати культури за різних умов середовища.

Цикл розвитку патогену охоплює фазу спокою в ґрунті та активну стадію в період вегетації картоплі. Розвиток хвороби розпочинається за температури вище +12...+15 градусів.

Інфекційний фон суттєво зростає при недотриманні сівозміни та агротехнічних вимог щодо знищення пожнивних решток.

Для активного розвитку хвороби необхідне чергування високої вологості та посушливої спекотної погоди. Оптимальна температура для гриба — +22...+28 градусів.

Розвиток патогену часто провокується стресовими умовами для рослин: дефіцитом вологи, нестачею азотного живлення або різкими змінами температури.

Наявність краплинної вологи (роса, дощі) сприяє проростанню спор, а суха погода послаблює імунітет рослин, роблячи їх вразливими до гриба.

Найчастіше спалахи хвороби спостерігаються у другій половині вегетації, коли рослини природно старіють та втрачають стійкість.

Розповсюдження інфекції посилюється на полях із забур'яненістю, оскільки бур'яни слугують природними резервуарами для збудника.

Шкодочинність альтернаріозу проявляється у передчасному відмиранні бадилля, що скорочує період фотосинтезу та призводить до суттєвого недобору врожаю.

При інтенсивному ураженні втрати врожаю можуть коливатися від 15 до 30 відсотків, а за несприятливих умов — навіть до половини загального обсягу.

Захворювання негативно впливає на товарний вигляд бульб, роблячи їх непридатними для тривалого зберігання через розвиток сухої гнилі.

Уражені бульби стають вразливими до вторинних інфекцій, включаючи бактеріози, які руйнують врожай під час зберігання у сховищах.

Порушення фізіологічних процесів призводить до зниження вмісту крохмалю та інших поживних речовин, що погіршує якісні показники картоплі.

Основними заходами захисту є дотримання сівозміни, де картопля повертається на поле не раніше ніж через 3-4 роки, та використання здорового насіннєвого матеріалу.

Важливо проводити глибоку зяблеву оранку для знищення решток рослин, які є основним джерелом інфекції для наступного сезону.

• Використання добрив з високим вмістом калію та фосфору підвищує стійкість картоплі до ураження.
• Своєчасна обробка посівів фунгіцидами під час вегетації при появі перших симптомів.
• Регулярне знищення бур'янів, що можуть бути господарями гриба.

Для хімічного захисту застосовують контактні та системні фунгіциди, чергуючи їх для запобігання виникненню резистентності у збудника.

Після збирання врожаю необхідно якісно видаляти або переорювати бадилля, щоб обмежити накопичення інфекційного початку у ґрунті.