Акароспорові лишайники

Головним візуальним симптомом присутності акароспорових лишайників є утворення накипного покриття на корі стовбурів та великих скелетних гілок дерев.

Слоїще виглядає як тонка корочка, що щільно прилягає до субстрату. Колірна гама може варіюватися від сірих до темно-коричневих відтінків залежно від умов навколишнього середовища.

Однією з ознак є наявність апотецій — специфічних репродуктивних органів, які виглядають як дрібні цятки на поверхні накипного шару.

На відміну від некрозів, спричинених патогенами, зона під лишайником зазвичай залишається цілісною. Кора не змінює своєї структури під дією самого лишайника.

Часто ці організми з'являються на старих деревах, де процес оновлення кори відбувається повільно, що дозволяє лишайникам закріпитися на тривалий час.

Акароспорові лишайники (Acarosporaceae) належать до родини накипних лишайників, які є симбіотичними організмами, що складаються з гриба та водорості. Важливо наголосити, що вони не є паразитами та не викликають хвороб у сільськогосподарських культур.

Ці організми є епіфітами, тобто використовують кору дерева лише як місце для закріплення. Вони не споживають поживні речовини з тканин рослини і не проникають усередину її організму.

На відміну від збудників інфекційних захворювань, лишайники не мають патогенного впливу на фізіологію дерева. Їхня присутність — це лише питання взаємодії на рівні поверхні кори.

Біологічно вони прикріплюються до кори за допомогою гіфів гриба, які тримаються лише на поверхневому шарі. Це дозволяє їм виживати, не травмуючи камбій або провідні тканини рослини.

Родина Acarosporaceae характеризується наявністю плодових тіл, які називаються апотеціями. Ці структури часто мають вигляд дрібних темних плям, вкраплених у тіло лишайника.

Для розвитку акароспорових лишайників критично важливою є висока вологість повітря, яка часто спостерігається в занедбаних садах із густими кронами.

Вони полюбляють добре освітлені місця, тому найчастіше їх можна помітити на південній стороні стовбурів, де вони отримують достатньо сонячного світла.

Екологічна чистота є важливим чинником їхнього поширення. Лишайники цієї родини дуже чутливі до забруднення повітря, тому їхня велика кількість свідчить про сприятливий екологічний стан.

Особливості кори також відіграють роль: старі дерева з грубою, розтрісканою поверхнею ідеальним чином підходять для їхнього оселення та росту.

Мікроклімат усередині загущеної крони, де повітря погано циркулює, створює умови для підтримки рівня вологості, необхідного для виживання спорових організмів.

Безпосередньої шкоди деревам акароспорові лишайники не завдають, однак вони можуть бути індикатором проблем у догляді за насадженнями.

Основна непряма шкода полягає в тому, що вони створюють притулок для комах-шкідників, таких як щитівки або кліщі, які ховаються під їхнім покривом.

Накопичення лишайників може перешкоджати природному газообміну кори, що теоретично знижує активність дихання дерева в місцях сильного заселення.

• Збільшення вологості на поверхні кори сприяє розвитку плісняви.
• Приховування первинних симптомів інших хвороб (наприклад, раку кори) від очей агронома.
• Ускладнення огляду дерева при проведенні моніторингу шкідників.

Якщо дерево вкрите великою кількістю лишайників, це свідчить про низьку швидкість росту та потребу у проведенні агротехнічних заходів для омолодження рослини.

Спеціалізованих хімічних препаратів для боротьби з лишайниками не існує, оскільки вони не є паразитами, які підлягають знищенню пестицидами.

Найкращим профілактичним заходом є механічне очищення стовбурів від старої кори за допомогою металевих щіток або спеціальних скребків у весняний період.

Побілка стовбурів вапняковим розчином із додаванням фунгіцидів допомагає обмежити закріплення нових спор та дезінфікує поверхню кори.

Оптимізація агротехніки, зокрема правильна обрізка, забезпечує гарне освітлення та провітрювання, що значно знижує ймовірність розростання лишайників.

Загальне зміцнення здоров'я дерев шляхом регулярного підживлення стимулює приріст кори, що є найкращим способом позбутися епіфітів природним шляхом.