Термотогацеї

Термотогацеї (Thermotogaceae) — це родина екстремально термофільних анаеробних бактерій, які не належать до патогенів рослин і не викликають захворювань сільськогосподарських культур.

Ці мікроорганізми виділяються завдяки унікальній клітинній структурі: зовнішній оболонці («тозі»), яка утворюється навколо цитоплазматичної мембрани під час активного росту.

Філогенетично цей тип бактерій є однією з найбільш давніх гілок еволюції, що підтверджується дослідженнями послідовностей 16S рРНК.

Вони є хемоорганотрофами, які отримують енергію завдяки метаболізму різноманітних цукрів, що робить їх активними учасниками геохімічних процесів у гарячих джерелах.

Жодна культура в агротехнологіях не схильна до інфікування представниками цієї родини, оскільки біологічні умови проживання бактерій повністю несумісні з умовами вегетації.

Для життєдіяльності Thermotogaceae необхідні екстремально високі температури, часто вищі за точку кипіння води, що дозволяє їм займати екологічні ніші в гарячих джерелах.

Обов'язковою умовою виживання є сувора анаеробна атмосфера, оскільки наявність кисню є токсичною для ферментативних систем даних організмів.

Вони знаходяться у специфічних геотермальних середовищах, таких як вулканічні гейзери та підземні резервуари, що виключає будь-який контакт з рослинним матеріалом.

Поживне середовище для них має містити органічні сполуки, які вони здатні переробляти за допомогою анаеробного бродіння в умовах високого тиску.

Температурний оптимум росту для багатьох видів перевищує 70-80 градусів за Цельсієм, що робить неможливим їх розвиток у звичайних агроценозах.

Бактерії родини Thermotogaceae є абсолютно безпечними для сільськогосподарського виробництва та не розглядаються як збудники хвороб рослин.

Вони не мають механізмів адгезії або проникнення в рослинні клітини, необхідних для розвитку патологічного процесу або пошкодження тканин.

Відсутність здатності виживати при температурах нижче 50-60 градусів Цельсія унеможливлює поширення цих бактерій на полях або в теплицях.

В агрономічній практиці немає жодних записів про випадки захворювань, викликаних цією групою мікроорганізмів, тому вони не несуть загрози врожаю.

Будь-яка активність цих бактерій локалізована в промислових або природних середовищах, де не вирощуються агрокультури, що мінімізує будь-які ризики.