Синехоцистис

Synechocystis — це рід одноклітинних ціанобактерій, що мають здатність до інтенсивного фотосинтезу в умовах водного середовища.

У сільському господарстві, зокрема в гідропонних установках, ці організми розглядаються як небажані агенти, що порушують біологічний баланс.

Вони не є паразитами в класичному розумінні, але їхня присутність суттєво змінює хімічні показники поживного розчину.

Розмноження відбувається шляхом простого поділу клітин, що за сприятливих умов призводить до появи «цвітіння» води в короткі терміни.

Ці мікроорганізми надзвичайно стійкі до змін навколишнього середовища, що ускладнює їх повне виведення з промислових систем.

Ключовим фактором розвитку Synechocystis є наявність прямого сонячного світла, яке активує процеси фотосинтезу в баках.

Високий рівень мінералізації води, багатий на нітрати та фосфати, слугує поживним субстратом для стрімкого розростання ціанобактерій.

Оптимальна температура для життєдіяльності бактерій становить 25-30°C, що часто збігається з температурними режимами в теплицях.

Застійні зони в системі поливу та відсутність належної циркуляції води сприяють утворенню стабільних колоній та плівок.

Висока вологість повітря та наявність залишків органіки на поверхнях сприяють виживанню клітин поза межами основного резервуара.

Надмірна кількість Synechocystis призводить до критичного зниження розчиненого кисню, необхідного для дихання коренів рослин.

Ціанобактерії конкурують з культурними рослинами за споживання макро- та мікроелементів, що веде до пригнічення їхнього росту.

Формування слизових біоплівок на поверхні субстрату та труб спричиняє забивання систем крапельного поливу та вихід обладнання з ладу.

Поява специфічного неприємного запаху свідчить про гнильні процеси та розкладання відмерлих колоній водоростей.

Системне накопичення продуктів метаболізму цианобактерій може змінювати кислотність середовища, що негативно впливає на поглинання заліза та інших елементів.

Першочерговим захисним заходом є повна ізоляція всіх елементів системи живлення від проникнення ультрафіолетового випромінювання.

Використання ультрафіолетових стерилізаторів у потоці води ефективно нейтралізує клітини та запобігає їхньому поширенню.

Систематична дезінфекція обладнання з використанням дозволених засобів забезпечує чистоту контуру циркуляції.

Регулярний моніторинг показників рН та ЕС дозволяє вчасно виявити відхилення, спровоковані активністю ціанобактерій.

• Встановлення фільтрів тонкого очищення води.
• Застосування систем озонування для руйнування клітинної структури бактерій.
• Видалення всіх джерел забруднення та очищення ємностей від нальоту.