Хвороба · бактеріальна

Схізотрікс

Schizothrix

Опис

Збудник

Schizothrix (схізотрікс) — це рід нитчастих ціанобактерій, які за певних умов колонізують поверхню ґрунту в агроценозах.

Ці організми не є класичними патогенами рослин, але вони суттєво впливають на екологію ґрунтового покриву та розвиток молодих рослин.

Вони мають вигляд довгих ниток, об'єднаних у слизисті оболонки, що дозволяє їм виживати в екстремальних умовах навколишнього середовища.

Біологічна активність цих бактерій полягає у здатності до фотосинтезу та фіксації азоту, проте їх надмірна концентрація шкодить посівам.

Поширення відбувається через спори та мікроскопічні частини ниток, які переносяться з водою, вітром або брудом на техніці.

Умови розвитку

Розвиток Schizothrix провокується надмірною вологістю ґрунту, особливо в поєднанні з інтенсивним сонячним освітленням.

Наявність великої кількості азотних добрив на поверхні ґрунту є критичним фактором, що сприяє стрімкому розмноженню колоній.

Ущільнені ґрунти з поганою аерацією створюють сприятливе середовище для розвитку ціанобактерій, оскільки вони витісняють корисні мікроорганізми.

Оптимальна температура для росту становить від 20 до 30 градусів за Цельсієм, при якій утворюються помітні зелені або синюваті нальоти.

Нейтральна реакція ґрунтового розчину сприяє швидшому розповсюдженню, тоді як сильне закислення може сповільнити їхній розвиток.

Чим небезпечна

Основним негативним фактором є утворення щільної альгокорки, яка діє як фізичний бар'єр для появи дружних сходів культурних рослин.

Коли ця корка висихає, вона стає дуже міцною і може механічно пошкоджувати паростки, перешкоджаючи їх нормальному розвитку.

Порушується повітрообмін у прикореневій зоні, що призводить до кисневого голодування насіння та молодих корінців.

Ціанобактерії конкурують з рослинами за доступ до поживних речовин у верхньому шарі ґрунту, споживаючи легкозасвоювані сполуки.

При масовому розвитку вони можуть негативно впливати на мікробіоту ґрунту, змінюючи баланс корисної флори у бік пригнічення.

Захист

Головним заходом боротьби є вчасне розпушування міжрядь для руйнування утвореної кірки та відновлення аерації ґрунту.

Необхідно дотримуватися норм внесення добрив, уникаючи накопичення поживних речовин на поверхні ґрунту, що провокує розмноження водоростей.

Покращення дренажної системи на полях дозволяє уникнути застійних явищ, які є ключовим фактором появи схізотріксу.

Використання агротехнічних заходів, таких як мульчування, допомагає запобігти утворенню сприятливого для бактерій сонячного прогріву поверхні.

У тепличному господарстві рекомендується суворий контроль вологості субстрату та регулярна дезінфекція поверхонь, де можливе скупчення вологи.

Спільнота

Обговорення

Поки немає обговорень — будьте першим.