Бура бактеріальна гниль

Первинні симптоми проявляються у вигляді в'янення листків у спекотну частину дня. На початкових етапах тургор відновлюється вночі, проте згодом рослина гине.

На поперечному зрізі стебла спостерігається побуріння судинного кільця. При натисканні з судин виділяється характерний сірувато-білий бактеріальний слиз.

Уражені бульби картоплі на розрізі мають потемніння судинного кільця. При розрізі можна відчути неприємний запах гнилі, а тканина поступово перетворюється на рідку масу.

У місцях кріплення столонів або на вічках часто утворюються липкі краплі ексудату, до яких прилипає ґрунт, що є важливою ознакою для діагностики в полі.

На пізніх стадіях інфекції внутрішні тканини бульби повністю руйнуються, залишаючи лише шкірку та судинну сітку, що заповнені бактеріальною масою.

Збудником цієї хвороби є ґрунтова бактерія Ralstonia solanacearum. Це небезпечний карантинний організм, який уражає сотні видів рослин, включаючи найважливіші сільськогосподарські культури.

Бактерія проникає в рослину через пошкодження коріння або природні отвори. Потрапивши всередину, вона швидко розмножується в ксилемі, перешкоджаючи нормальному руху води та поживних речовин.

Цей патоген відрізняється надзвичайною живучістю в ґрунті, де може зберігатися протягом багатьох років, навіть за відсутності рослини-господаря.

Поширення збудника відбувається через заражені бульби, розсаду, а також через поливну воду, що містить бактеріальні клітини.

Біологічна різноманітність штамів Ralstonia робить боротьбу з ними складним завданням, оскільки різні біовари можуть адаптуватися до різних кліматичних умов.

Висока температура ґрунту (від +25°C до +35°C) є найважливішим фактором, що стимулює швидкий розвиток бактеріальної гнилі.

Надмірна вологість ґрунту сприяє пересуванню бактерій у ґрунтовій воді, що значно прискорює зараження здорових рослин на полі.

Використання ділянок з поганим дренажем у поєднанні з інтенсивним поливом створює оптимальні умови для спалахів інфекції.

Тривале вирощування картоплі на одному місці призводить до накопичення інфекційного навантаження в ґрунті, що робить кожний наступний врожай більш вразливим.

Пошкодження кореневої системи під час обробітку ґрунту або шкідниками відкриває «ворота» для проникнення патогену, особливо в теплу та вологу погоду.

Хвороба має руйнівний характер і може знищити до 100% врожаю, особливо за сприятливих умов. Це ставить під загрозу економічну стійкість господарства.

Через карантинний статус збудника, поля, на яких виявлено хворобу, потрапляють під жорсткий контроль, що обмежує можливість реалізації продукції.

Заражена продукція не підлягає зберіганню. Навіть при низькому відсотку ураження в полі, під час зберігання відбувається масове гниття всієї партії.

Висока вартість заходів з очищення ґрунту від Ralstonia та неможливість вирощувати основні культури протягом багатьох років завдають великих збитків.

Небезпека полягає також у прихованому носійстві, коли зовні здорові бульби містять бактерію, яка активізується при висадці в наступному сезоні.

Основою захисту є суворий фітосанітарний контроль та використання виключно здорового насіннєвого матеріалу.

• Дотримання сівозміни з інтервалом у 5–7 років для повернення пасльонові на поле.
• Видалення та знищення уражених рослин разом із грудкою землі з осередків ураження.
• Ретельна дезінфекція інвентарю, техніки та тари після використання на заражених ділянках.
• Використання сортів картоплі, що мають високу стійкість до бактеріальних хвороб.
• Контроль популяції шкідників, які пошкоджують коріння та бульби, стаючи переносниками бактерій.