Бактеріальний рак оливкового дерева

Основним симптомом є розвиток горбкуватих наростів на стовбурі, гілках, а іноді навіть на листках та корінні, які в народі часто називають «туберкульозом оливи».

На початковому етапі ці утворення виглядають як гладкі світлі горбки, але з часом вони розростаються, темніють, стають твердими та набувають шорсткої, розтрісканої структури.

Під час вологої погоди через тріщини в цих наростах виділяється бактеріальна маса, яка з краплями дощу переноситься вітром на здорові ділянки дерева.

Листя на сильно уражених деревах втрачає колір, стає жовтуватим, а розвиток нових пагонів значно сповільнюється через порушення транспортування води та поживних речовин.

При прогресуванні хвороби гілки починають всихати, а дерево в цілому втрачає свою продуктивність, що призводить до поступового відмирання окремих частин крони.

Збудником захворювання є фітопатогенна бактерія Pseudomonas savastanoi, яка спеціалізується на ураженні тканин оливкових дерев та деяких інших рослин.

Це мікроскопічний організм, що колонізує кору та камбій, стимулюючи патологічний поділ клітин рослини, що призводить до формування характерних наростів.

Бактерія не утворює спор, тому її життєдіяльність повністю залежить від зовнішнього середовища: вона потребує вологи для активного розмноження та переміщення по поверхні гілок.

Проникнення інфекції в організм дерева відбувається виключно через будь-які механічні пошкодження, тому дерева з мікротріщинами після зими є найбільш вразливими.

Патоген може зберігатися в самих наростах (галах) протягом тривалого часу, що робить його вкрай стійким до несприятливих умов та важким для викорінення з саду.

Найбільш сприятливими умовами для поширення Pseudomonas savastanoi є висока вологість повітря та температура в межах 18–25 градусів за Цельсієм.

Дощова погода навесні та восени сприяє змиванню бактерій з уражених ділянок на здорові бруньки та молоді пагони, де патоген легко знаходить шлях проникнення.

Агротехнічні помилки, зокрема груба обрізка без подальшої дезінфекції інструментів, створюють ідеальні умови для масового зараження здорових дерев у саду.

Після сильних вітрів або граду, які спричиняють численні мікротравми кори, інфекція поширюється значно швидше, вражаючи великі площі насаджень за короткий проміжок часу.

Зимовий період із частими перепадами температур сприяє появі морозних тріщин, які в весняний період стають головними воротами для інфекції.

Хвороба завдає значних економічних збитків, оскільки суттєво знижує врожайність оливок і погіршує їхню якість через послаблення фізіологічного стану дерева.

Тривале зараження призводить до виснаження рослин, що робить їх більш чутливими до інших хвороб, шкідників та несприятливих погодних умов.

Бактеріальний рак є карантинним об'єктом у багатьох регіонах, тому наявність вогнища інфекції може призвести до заборони на вивезення продукції та обмежень для господарства.

Зовнішній вигляд дерев псується, що негативно впливає на декоративність садів, які часто використовуються в агротуризмі, що є важливою частиною доходу в багатьох країнах.

Витрати на лікування та догляд за інфікованими насадженнями постійно зростають, що вимагає впровадження жорстких протоколів захисту та постійного фітосанітарного контролю.

Основою контролю є профілактика, яка включає використання тільки сертифікованого безвірусного матеріалу при закладанні нових оливкових гаїв.

Дезінфекція інструментів (секаторів, пил) після кожного дерева є обов’язковим заходом, який дозволяє зупинити передачу інфекції під час сезонної обрізки.

Видалення всіх частин дерева з ознаками галів та їх негайне спалювання є єдиним надійним методом зупинки поширення бактерії всередині саду.

Профілактичне обприскування фунгіцидами на основі міді після обрізки, граду чи сильних злив допомагає створити бар'єр для проникнення патогену в рани.

• Регулярний огляд дерев на наявність наростів.
• Дотримання режиму помірного азотного живлення.
• Боротьба з комахами, що пошкоджують кору.
• Вибір стійких до бактеріозу сортів оливи.
• Забезпечення належного дренажу в саду.