Псевдомонас корругата

Першим зовнішнім проявом хвороби є в’янення верхівкових листків, яке зазвичай відбувається поступово і не супроводжується миттєвою загибеллю.

Характерною діагностичною ознакою є побуріння та порожнистість серцевини стебла, яку можна побачити при поздовжньому розрізі рослини.

Часто на стеблах з'являються характерні некротичні плями та поздовжні тріщини, що свідчать про глибоке ураження тканин судинного пучка.

Над місцем ураження стебло може випускати численні додаткові корені, що є реакцією рослини на перекриття потоку поживних речовин.

• в'янення верхівки;
• некроз серцевини;
• поздовжні тріщини на стеблі;
• утворення додаткових коренів;
• деформація плодів.

Збудником захворювання є бактерія Pseudomonas corrugata, яка належить до групи небезпечних фітопатогенів овочевих культур.

Цей мікроорганізм переважно вражає томати, проте здатен виживати на широкому колі рослин-господарів з родини пасльонових.

Бактерія є грамнегативною, має джгутики, що забезпечує їй рухливість та здатність швидко поширюватися в умовах високої вологості.

Патоген проникає в судинну систему рослини через мікротріщини або природні отвори, що виникають під час агротехнічних робіт.

Збереження інфекції відбувається в ґрунті, на залишках рослин та безпосередньо в насіннєвому матеріалі, що потребує ретельного контролю.

Висока вологість повітря та ґрунту є ключовими факторами, що провокують масове поширення цього бактеріального захворювання.

Температурний режим у межах +20…+25 градусів Цельсія є найбільш сприятливим для розвитку та розмноження патогена.

Надмірне азотне живлення призводить до формування ніжної, соковитої тканини, яка легше піддається інфікуванню бактеріями.

Погана вентиляція в закритому ґрунті сприяє утворенню конденсату, який стає ідеальним середовищем для перенесення інфекції краплями води.

Використання інфікованого інструменту для пасинкування є основним шляхом швидкого поширення хвороби від однієї рослини до іншої.

Шкодочинність бактеріозу проявляється у значному зниженні врожаю через відмирання провідних тканин стебла та припинення живлення плодів.

Рослини, уражені в ранньому віці, зазвичай не дають плодів і повністю гинуть, що призводить до значних збитків для фермерського господарства.

Дефіцит вологи через уражені судини робить плоди дрібними, позбавленими смаку та товарного вигляду, що унеможливлює їх продаж.

Бактерія здатна знищити до 90% врожаю в теплиці при несвоєчасному виявленні та відсутності відповідних карантинних заходів.

Заражена продукція не підлягає тривалому зберіганню та транспортуванню, оскільки бактеріальні гнилі швидко прогресують після збору врожаю.

Основою боротьби є суворий фітосанітарний контроль, який включає використання лише якісного насіння та регулярну дезінфекцію робочого інструменту.

Важливо забезпечити оптимальну густоту посадки та регулярне провітрювання теплиць для запобігання підвищенню вологості.

Збалансоване внесення добрив з урахуванням потреби рослин у калії та фосфорі значно підвищує їх природний імунітет до бактеріальних інфекцій.

У разі виявлення перших ознак хвороби необхідно негайно видаляти уражені рослини разом із прикореневою грудкою ґрунту.

Застосування профілактичних обробок біологічними засобами захисту на основі бактерій-антагоністів дозволяє мінімізувати ризики інфікування.