Бактеріальний рак кісточкових

Весняні прояви хвороби часто нагадують опік: листя в'яне, темніє і засихає, але не опадає, тримаючись на гілках тривалий час.

На корі стовбурів та скелетних гілок утворюються поглиблені плями, які з часом перетворюються на відкриті виразки, з яких може виділятися густа рідина.

На листках спостерігається поява дрібних кутастих плям, які згодом випадають, залишаючи після себе характерну перфорацію (дірчастість).

Плоди, уражені бактеріозом, покриваються темними втиснутими плямами, що робить їх непридатними для споживання та зберігання.

При зрізі уражених гілок можна помітити зміну кольору деревини на бурий або темно-коричневий, що свідчить про глибоке ураження судин.

Збудником бактеріального раку кісточкових є бактерія Pseudomonas syringae pv. syringae, яка є одним з найбільш агресивних патогенів плодових культур.

Цей мікроорганізм здатен виживати у тканинах рослин, у ґрунті, а також на поверхні кори, очікуючи сприятливих умов для проникнення в рослину.

Бактерія поширюється за допомогою крапель дощу, вітру, через садовий інструмент та під час проведення щеплень зараженим матеріалом.

Основна шкода завдається внаслідок виділення бактеріями токсинів, що руйнують клітини та судинну систему дерева, перешкоджаючи руху поживних речовин.

Зимує патоген переважно у виразках на гілках, у нирках та тріщинах кори, де він стає джерелом первинного зараження навесні.

Розвитку хвороби сприяє тривала дощова погода навесні, коли температура повітря коливається у межах помірних значень.

Різкі температурні перепади після м'якої зими призводять до розтріскування кори, що створює сприятливі "ворота" для входу інфекції.

Висока вологість повітря та погана вентиляція крони значно пришвидшують поширення патогену між сусідніми деревами.

Надмірне азотне живлення, що призводить до затяжного росту пагонів, робить тканини рослини ніжнішими та вразливішими до бактеріальної інфекції.

Брак кальцію та інших мікроелементів у ґрунті знижує природну стійкість дерев, що часто призводить до їхнього масового ураження.

Головна небезпека полягає у швидкому знищенні провідної системи дерева, що призводить до його висихання протягом одного вегетаційного періоду.

Втрата значної кількості врожаю стає неминучою через пошкодження плодів та загальне ослаблення фізіологічних процесів дерева.

Хвороба має прихований перебіг усередині деревини, тому часто власники саду помічають її занадто пізно, коли дерево вже неможливо врятувати.

Масове зараження в саду потребує видалення та спалювання хворих дерев, що суттєво зменшує загальну площу насаджень та прибутковість.

Інфекція здатна вражати не тільки дорослі дерева, але й молоді саджанці в розплідниках, що призводить до великих економічних втрат.

Комплексний підхід до захисту включає використання якісного сертифікованого матеріалу, який гарантовано вільний від бактеріальних хвороб.

• Регулярна дезінфекція секаторів та пил, особливо після видалення хворих частин дерева.
• Осіння побілка стовбурів та великих гілок вапном із додаванням фунгіцидів для запобігання сонячним опікам.
• Видалення хворих гілок з захопленням 15-20 см здорової тканини, з наступним спалюванням усього рослинного сміття.
• Обробка дерев мідьвмісними препаратами в періоди спокою та на початку вегетації для зниження інфекційного фону.
• Поліпшення дренажу ділянки для уникнення застою вологи, що мінімізує умови для розмноження бактерій.

Застосування імуномодуляторів та препаратів, що зміцнюють стінки клітин, допомагає деревам краще протистояти проникненню збудника в тканини.