Мерисмопедія

Першою ознакою є поява характерного синьо-зеленого нальоту на стінках гідропонних лотків або на поверхні мінеральної вати.

Наліт має виражену слизову консистенцію, він слизький на дотик і може щільно покривати субстрат, перешкоджаючи диханню коренів.

При інтенсивному розвитку колонії утворюють на поверхні води плівку, яка з часом може ставати темнішою та щільнішою.

У системі поливу можуть спостерігатися характерні зелені відкладення, які закупорюють форсунки та знижують ефективність роботи обладнання.

Зовнішній вигляд колоній під мікроскопом нагадує правильну сітку, що дозволяє легко ідентифікувати цей вид серед інших забруднювачів.

Мерисмопедія (Merismopedia) — це рід колоніальних ціанобактерій, які часто зустрічаються у водному середовищі та гідропонних установках.

Ці організми є прокаріотами, здатними до фотосинтезу, що дозволяє їм швидко розмножуватися при наявності світла та поживних елементів.

Клітини об'єднані в плоскі, таблитчасті колонії, оточені загальною слизовою оболонкою, що робить їх стійкими до зовнішніх впливів.

На відміну від патогенних грибів, мерисмопедія не є паразитом, що проникає всередину рослини, але її присутність створює несприятливий біологічний фон.

Розмноження відбувається шляхом поділу клітин у двох перпендикулярних напрямках, що формує характерну сітчасту структуру колоній.

Основною умовою поширення мерисмопедії є доступ сонячного світла або штучного освітлення до поживного розчину.

Наявність високих концентрацій нітратів та фосфатів у воді створює ідеальне середовище для бурхливого розмноження ціанобактерій.

Температурний режим розчину вище 22-25 градусів за Цельсієм значно прискорює ріст колоній, роблячи їх важкоконтрольованими.

Застійні зони в системі живлення, де швидкість потоку води мінімальна, стають осередками первинного зараження теплиці.

Недостатня дезінфекція обладнання між циклами вирощування сприяє накопиченню спор та клітин мерисмопедії на поверхнях конструкцій.

Головна шкода полягає в обмеженні доступу кисню до кореневої системи, що призводить до розвитку кореневих гнилей різної етіології.

Слизові виділення мерисмопедії сприяють розвитку інших патогенів, зокрема грибів Pythium, які вражають ослаблені рослини.

Забруднення систем крапельного поливу слизом призводить до нерівномірного розподілу поживних речовин між рослинами в теплиці.

Поглинання ціанобактеріями частини мінеральних добрив призводить до дефіциту елементів живлення для основної культури.

Зниження товарного вигляду продукції та підвищення витрат на очищення обладнання негативно впливають на економіку вирощування.

Для контролю популяції необхідно забезпечити повне перекриття доступу світла до поживного розчину в баках та трубах.

Регулярна промивка всієї системи розчином перекису водню або спеціальними засобами для дезінфекції є найефективнішим методом боротьби.

Важливо підтримувати чистоту в приміщенні та видаляти будь-які органічні залишки, які можуть служити субстратом для ціанобактерій.

Установка фільтрів тонкого очищення води дозволяє затримувати частину колоній, запобігаючи їх розповсюдженню по всій гідропонній системі.

• Використання світлонепроникних матеріалів.
• Дезінфекція обладнання після кожного врожаю.
• Контроль рівня розчиненого кисню.
• Видалення відмерлих частин рослин.
• Застосування біологічно сумісних альгіцидів.