Актинобацильозна плевропневмонія свиней

Гострий перебіг характеризується раптовим підвищенням температури, різким пригніченням та повною відмовою від корму в усіх хворих тварин одночасно.

Однією з ключових ознак є задишка та утруднене дихання, що супроводжується хрипами та появою пінистих кров’янистих виділень із носових отворів.

Свині з тяжкою формою плевропневмонії можуть раптово гинути, при цьому перед смертю вони часто приймають вимушену позу «сидячого собаки» для полегшення дихання.

При хронічному перебігу тварини страждають від тривалого кашлю, вони виснажені, мають тьмяну щетину та значно відстають у рості порівняно зі здоровими особинами.

• ціаноз вух, п’ятачка та черева
• набряк в області грудної клітки
• швидка втрата маси тіла
• фібринозна плевропневмонія при розтині

Збудником цієї хвороби є грамнегативна бактерія Actinobacillus pleuropneumoniae (APP), яка належить до родини Pasteurellaceae та вражає дихальну систему тварин.

Бактерія має кілька серотипів, кожен з яких відрізняється ступенем вірулентності, що безпосередньо впливає на тяжкість перебігу інфекційного процесу у стаді.

Головними факторами патогенності є специфічні токсини, що викликають некротичні зміни та руйнування тканин легень, призводячи до розвитку тяжких пневмоній.

Збудник передається від хворих свиней або носіїв до здорових тварин при прямому контакті та через повітряно-крапельний механізм під час кашлю чи чхання.

Варто враховувати, що бактерія нестійка до зовнішніх факторів, однак усередині організму тварин вона може зберігатися тривалий час, забезпечуючи постійне джерело інфекції.

Недотримання норм щільності посадки свиней у боксах створює сприятливі умови для швидкого розмноження бактерій та масового зараження стада.

Висока вологість у приміщенні разом із незадовільною вентиляцією значно підвищує ризик виникнення спалахів актинобацильозу в зимовий період.

Різкі температурні перепади та протяги послаблюють імунну систему свиней, відкриваючи шлях для проникнення збудника в організм через дихальні шляхи.

Стресові чинники, такі як зміна корму, переміщення тварин чи транспортування, провокують активізацію прихованої інфекції у носіїв.

Відсутність якісної дезінфекції інвентарю та приміщень між циклами вирощування дозволяє бактерії виживати та інфікувати нові партії молодняку.

Економічні втрати зумовлені високим рівнем летальності, який у гострих випадках може призвести до загибелі значної частини товарного поголів’я.

Хронічно хворі тварини стають економічно невигідними, оскільки мають низькі прирости живої маси та потребують тривалого лікування антибіотиками.

Захворювання негативно впливає на загальний стан здоров’я стада, збільшуючи вибракування тварин та витрати на ветеринарне обслуговування ферми.

Наявність плевропневмонії на підприємстві обмежує експортні можливості та переміщення поголів’я, що створює серйозні проблеми для логістики та збуту.

Ураження легень залишає незворотні зміни в організмі, навіть після одужання тварина залишається збудником для іншого стада протягом довгого часу.

Захист свиней базується на обов’язковій вакцинації стада сертифікованими імунобіологічними препаратами для створення специфічного захисного імунітету.

Лікування хворих тварин передбачає раннє введення антибактеріальних препаратів, до яких чутливий виділений штам Actinobacillus pleuropneumoniae.

Важливим етапом є підтримання оптимального мікроклімату: контроль температури, вологості та забезпечення безперебійної роботи системи вентиляції.

Суворе дотримання карантинних правил при закупівлі нових тварин дозволяє попередити занесення патогенних серотипів у благополучні господарства.

Регулярна дезінфекція та санація приміщень за допомогою сучасних антисептичних засобів є запорукою мінімізації бактеріального фону на фермі.