Глоедес

Основними ознаками ураження є поява сірих, коричневих або чорних плям різної конфігурації на шкірці яблук, груш та плодів манго індійського.

Ці плями формуються щільними скупченнями грибного міцелію, які створюють ефект забруднення сажею або брудом.

При механічному очищенні плями можуть бути частково видалені, проте це не зупиняє подальший розвиток міцелію на плодах.

На відміну від некротичних плям, ураження глоедесом не викликає руйнування внутрішньої структури плоду, якщо не розвивається вторинна гниль.

Візуально пошкоджений плід виглядає як «забруднений», що робить його непридатним для продажу за вищою категорією якості.

Глоедес (Gloeodes pomigena) — це грибкове захворювання, що належить до комплексу хвороб, які спричиняють поверхневу сажисту плямистість плодів.

Збудник уражає лише верхній шар епідермісу плодів, не проникаючи глибоко в м'якоть, проте суттєво знижуючи їхній товарний вигляд.

Цей мікроорганізм є широко розповсюдженим у регіонах з помірним та субтропічним кліматом, де присутня висока вологість.

Біологічний цикл гриба тісно пов'язаний з наявністю вологи на поверхні шкірки плоду, яка є критично важливою для проростання спор.

Часто даний патоген розвивається спільно з іншими грибами, що утворюють наліт на поверхні плодів, ускладнюючи діагностику захворювання.

Розвиток патогену відбувається переважно за умови тривалої високої вологості повітря (понад 90%) та наявності опадів.

Наявність краплинної вологи на поверхні плодів є обов'язковою умовою для успішного інфікування та розмноження гриба.

У садах, де крони дерев занадто загущені та не продуваються вітром, волога зберігається довше, що значно пришвидшує поширення інфекції.

Температурний оптимум для гриба становить +18...+24°C, що зазвичай збігається з періодом інтенсивного наливу та дозрівання плодів.

Відсутність агротехнічних заходів, таких як обрізка, призводить до створення мікроклімату, надзвичайно сприятливого для розвитку грибкових уражень.

Основна шкода від глоедесу полягає у критичному зниженні товарної якості плодів, що спричиняє значні фінансові втрати для виробників.

Уражена продукція не відповідає стандартам зовнішнього вигляду, що унеможливлює її реалізацію у преміальних сегментах ринку.

Забруднення плодів сажистим нальотом потребує додаткових витрат на очищення перед пакуванням, що не завжди дає бажаний результат.

Через постійну наявність грибного нальоту на поверхні, порушується процес дихання плодів, що може негативно вплинути на їхню лежкість.

У великих промислових садах епіфітотійний розвиток хвороби може призвести до втрати значної частини товарного врожаю.

Найважливішим заходом захисту є проведення щорічного проріджування крон для покращення провітрювання та доступу сонячних променів до плодів.

Використання фунгіцидів під час вегетації дозволяє ефективно стримувати розповсюдження спор і мінімізувати пошкодження поверхні плодів.

Вибір стійких до загущення форм дерев та дотримання схеми посадки допомагає запобігти утворенню вологих ділянок всередині крони.

Необхідно проводити своєчасне збирання врожаю та очищення саду від опалого листя та гілок, які є джерелами інфекції.

• Регулярне обприскування сучасними фунгіцидними препаратами.
• Якісна обрізка, що забезпечує швидке висихання ранкової роси.
• Дотримання карантинних вимог при переміщенні посадкового матеріалу.