Миртова іржа

Первинні симптоми проявляються у вигляді дрібних плям хлоротичного кольору на наймолодших частинах рослин. Згодом на місці плям формуються характерні пустули яскраво-жовтого або помаранчевого кольору.

При ураженні пустули наповнені спорами, які при дотику до рослини легко осипаються і переносяться далі. З часом спорова маса темніє, набуваючи оливкового відтінку.

Пошкоджені листки скручуються, деформуються та передчасно опадають. У молодих пагонів може спостерігатися зупинка росту та відмирання верхівкових точок.

На стеблах та корі дорослих рослин хвороба проявляється у вигляді некротичних зон, що призводить до загального виснаження та поступової загибелі гілок.

Зовнішній вигляд сильно ураженого дерева нагадує «обпалене» стан, через що в деяких регіонах хворобу називають іржею, що імітує вплив високих температур.

Збудником цієї небезпечної хвороби є гриб Austropuccinia psidii (синонім Uredo rangelii), що належить до родини іржастих грибів. Цей паразит спеціалізується виключно на представниках родини Миртові.

Патоген відрізняється надзвичайною агресивністю та здатністю до швидкого розмноження за допомогою мільярдів урединіоспор. Ці спори надзвичайно легкі та можуть переноситися повітряними потоками на великі відстані.

Гриб вражає як дикорослі види, так і культурні насадження, завдаючи величезної шкоди екосистемам та сільському господарству. Він проникає в рослинні тканини через природні отвори, переважно устьиця.

Біологічна стійкість гриба дозволяє йому виживати в різних кліматичних зонах, що робить його одним із найнебезпечніших карантинних об'єктів для багатьох країн світу.

Життєвий цикл збудника постійно вивчається вченими, оскільки поява нових штамів гриба значно ускладнює розробку ефективних методів контролю та селекцію стійких сортів.

Для розвитку інфекції Austropuccinia psidii критично важливою є висока вологість повітря, особливо в поєднанні з помірними температурами від 18 до 25 градусів за Цельсієм.

Тривале перебування води на поверхні листків сприяє швидкому проростанню спор. Саме тому хвороба найактивніше поширюється під час сезонів дощів та в умовах туманної погоди.

Активний ріст рослин, коли з'являється велика кількість молодих та ніжних тканин, створює сприятливі умови для масового зараження плантацій.

У закритому ґрунті або теплицях порушення режиму провітрювання та надмірний полив дощуванням можуть спровокувати спалах захворювання навіть за відсутності природних факторів ризику.

Спори гриба можуть поширюватися разом із краплями дощу, а також переноситися комахами, тваринами або технікою, що працює на полях.

Ця хвороба здатна знищити врожайність евкаліптових лісів та плантацій гуави, завдаючи колосальних збитків лісовому та садовому господарству.

У розплідниках миртова іржа є катастрофічною, оскільки молоде насадження може загинути повністю за короткий проміжок часу, що ставить під загрозу бізнес-проекти.

Тривале ураження призводить до втрати життєздатності дерев, зниження їх імунітету та подальшої загибелі від інших вторинних інфекцій чи шкідників.

Хвороба має високий ступінь екологічної небезпеки, оскільки може знищувати ендемічні види рослин, порушуючи природний баланс у лісових масивах.

Через карантинний статус наявність гриба на ділянці накладає суворі обмеження на переміщення продукції, що веде до втрати ринків збуту для агропідприємств.

Найефективнішою стратегією є профілактика, спрямована на недопущення занесення патогена на вільні від нього території шляхом карантинного контролю посадкового матеріалу.

• Регулярний огляд насаджень з метою виявлення перших вогнищ зараження.
• Вирізка та знищення заражених частин рослин для зменшення спорового навантаження.
• Дотримання просторової ізоляції та забезпечення гарної вентиляції між деревами.
• Застосування фунгіцидів із групи триазолів та стробілуринів згідно з інструкцією.
• Дезінфекція всього інвентарю та одягу персоналу після відвідування заражених ділянок.

Хімічний захист потребує систематичності та чергування препаратів з різними механізмами дії для запобігання розвитку резистентності гриба.

Селекційна робота, спрямована на пошук стійких генетичних ліній, залишається головним довгостроковим методом боротьби в умовах постійної присутності патогена.

Фітосанітарний моніторинг повинен проводитися постійно, особливо в місцях торгівлі декоративними рослинами родини Миртові.