Траншелія

Первинні ознаки ураження проявляються на початку літа у вигляді хлоротичних, світлих плям на верхньому боці листка. Згодом на нижній стороні утворюються характерні подушечки, заповнені спорами гриба.

Типовою ознакою є розвиток іржавого нальоту, що складається з маси урединіоспор. Ці пустули мають темно-бурий колір і з часом можуть зливатися, охоплюючи значні площі листової пластинки.

Через порушення фізіологічних процесів листя передчасно жовтіє і масово опадає, починаючи з серпня. Це призводить до оголення пагонів, що є критичним для підготовки дерева до зимового періоду.

У разі сильного розвитку інфекції іржа може з'являтися на плодах та молодих пагонах. Уражені плоди зупиняються в рості, деформуються та набувають непривабливого вигляду, часто піддаючись вторинному зараженню гнилями.

• Поява жовтих плям на верхній стороні листків.
• Іржавий порошкоподібний наліт на нижньому боці листків.
• Передчасне опадання листя в літній період.
• Деформація плодів та зниження їх якості.

Збудником захворювання є патогенний гриб Tranzschelia pruni-spinosae, що належить до класу базидіоміцетів. Цей гриб є типовим представником іржистих грибів, що мають складний цикл розмноження та зміну життєвих стадій.

Основною групою рослин-господарів є представники роду Prunus, зокрема слива, алича, абрикос та персик. Патоген спеціалізується на ураженні листового апарату, що негативно позначається на загальному стані дерева.

Життєвий цикл гриба часто пов'язаний із проміжними господарями, якими виступають окремі види лютикових. Проте в садах гриб успішно підтримує інфекційний цикл лише на кісточкових культурах завдяки утворенню урединіоспор.

Гриб зимує у формі теліоспор на рослинних рештках або міцелієм у тріщинах кори гілок. Навесні спори розносяться вітром і вологою, потрапляючи на молоді листки, де проростають і починають активне паразитування.

Розвиток гриба відбувається в тканинах листа, де він формує гаусторії для живлення. Висока агресивність патогена обумовлена його здатністю до багаторазового перезараження протягом одного вегетаційного сезону.

Для інтенсивного поширення траншелії необхідні висока вологість повітря та достатня кількість опадів. Особливо небезпечними є періоди частих туманів та рясних рос у травні та червні.

Температурний режим у межах +18...+22 градуси Цельсия є оптимальним для проростання спор та колонізації рослинних тканин. При таких умовах швидкість розмноження гриба зростає в геометричній прогресії.

Загущені крони дерев та відсутність регулярної обрізки створюють застій повітря, що сприяє накопиченню вологи. В таких умовах гриб розвивається значно швидше, ніж на добре провітрюваних ділянках.

Наявність у саду великої кількості опалого листя, яке вчасно не було прибране, створює джерело інфекції для наступного року. Спори можуть зберігати життєздатність навіть у несприятливих умовах.

Неправильний режим догляду, зокрема надлишок азоту та дефіцит калію, знижує природний імунітет дерев. Слабкі рослини першими стають жертвами іржі та втрачають опірність до патогена.

Головна шкода від траншелії — це ранній листопад, який позбавляє дерево можливості ефективно накопичувати поживні речовини. Це призводить до ослаблення рослини та її поганого розвитку.

Дерева, що втратили листя раніше часу, значно гірше переносять зимові морози. Часто спостерігається підмерзання гілок та плодових бруньок, що призводить до відсутності врожаю в наступному сезоні.

Зниження якості плодів через ураження іржею робить їх непридатними для продажу. Крім того, інфіковані плоди погано транспортуються і зберігаються, що збільшує економічні збитки садівників.

Тривале ураження саду іржею виснажує дерева, роблячи їх сприйнятливими до інших хвороб, таких як моніліоз або коккомікоз. Це значно скорочує термін господарського використання плодових насаджень.

Економічна шкода складається з втрат врожаю поточного року, витрат на фунгіциди для боротьби з патогеном та втрат майбутнього потенціалу продуктивності дерева.

Ключовим методом захисту є санітарна гігієна в саду: збір та утилізація опалого листя. Це дозволяє радикально зменшити кількість зимуючих спор гриба навколо дерев.

Проведення регулярної обрізки допомагає розкрити крону для кращого освітлення та провітрювання. Це знижує вологість і робить умови середовища непридатними для розвитку іржистих грибів.

Використання фунгіцидних препаратів, зокрема на основі діючих речовин із груп триазолів, є необхідним у роки епіфітотій. Важливо дотримуватися чергування препаратів для запобігання резистентності гриба.

Підвищення імунітету дерев за допомогою калій-фосфорних добрив дозволяє рослині краще протистояти інфекції. Потрібно уникати надмірного внесення азотних добрив, які провокують ріст ніжної тканини, сприйнятливої до спор.

Своєчасна боротьба з бур'янами, особливо тими, що можуть бути проміжними господарями, є важливою складовою інтегрованої системи захисту саду від хвороб.