Тафринози

Головним симптомом є деформація листків: вони стають хвилястими, потовщеними, крихкими і часто набувають яскравого червоного або рожевого забарвлення.

У разі ураження плодів сливи розвивається специфічна хвороба «кишеньки». Плоди виростають потворними, видовженими, без кісточки всередині, з пустотами, заповненими міцелієм гриба.

Молоді пагони при ураженні зупиняються в рості, їх міжвузля коротшають, а самі гілки викривляються. В місцях ураження часто формується білуватий наліт — це спороношення гриба.

На ранніх етапах листя виглядає зморшкуватим, а з часом тканини відмирають, вкриваються коричневими плямами і передчасно опадають, оголюючи гілки в середині весни.

На пошкоджених ділянках шкірка стає щільною та шкірястою, що перешкоджає нормальному обміну речовин у листковій пластинці та знижує ефективність фотосинтезу.

Збудниками тафринозів є сумчасті гриби родини Taphrinaceae, які є облігатними паразитами. Найбільш економічно небезпечними є гриби роду Taphrina, зокрема Taphrina deformans, що вражає персик.

Інфекція вражає живі тканини рослини, інтенсивно розмножуючись у міжклітинному просторі. Гриб виділяє ферменти, які стимулюють неконтрольований поділ клітин, що призводить до деформації та патологічного розростання органів.

Патоген зимує у вигляді спор (аскоспор або конідій) у лусочках бруньок та тріщинах кори. Навесні, при настанні сприятливих умов, спори проростають і проникають у тканини молодого листя, що розпускається.

Розвиток гриба нерозривно пов'язаний із циклом життя рослини. Поширення інфекції відбувається під час весняних дощів та вітру, коли патоген переноситься на сприйнятливі частини дерева.

Ці паразити спеціалізуються на певних видах рослин. Наприклад, один і той самий вид гриба зазвичай не може заразити різні за типом культури, що зумовлює вибірковість ураження в саду.

Найкращі умови для розвитку інфекції — прохолодна (+10...+18°C) та волога погода в період розпускання бруньок. Такі погодні умови подовжують фазу сприйнятливості тканин до проникнення гриба.

Надмірна вологість повітря та часті опади є критичними факторами, оскільки саме краплі води переносять спори з кори до молодих бруньок, забезпечуючи масове зараження.

Загущені посадки та відсутність провітрювання крони створюють ідеальний мікроклімат для збереження високої вологості, що сприяє швидкому поширенню тафринозу.

Різкі температурні коливання весною можуть послаблювати імунітет дерев, роблячи їх більш вразливими до атаки патогенів цього роду.

При встановленні стабільно теплої та сухої погоди розвиток більшості видів Taphrina сповільнюється, і нові осередки хвороби майже не з'являються.

Тафринози спричиняють масове скидання зав'язі та листя, що в поодиноких випадках може призвести до майже повної втрати врожаю плодів у поточному році.

Сильне ураження послаблює дерево, виснажуючи запаси поживних речовин, необхідних для нормального росту та формування квіткових бруньок під наступний врожай.

Знижується морозостійкість рослин: дерева, що сильно хворіли навесні, часто отримують серйозні пошкодження в зимовий період або навіть гинуть.

Регулярне ураження призводить до поступового відмирання скелетних гілок, що значно погіршує загальний стан дерева та скорочує його життєвий цикл.

Погіршення якості плодів через хворобу робить їх нетоварними, а в багатьох випадках — непридатними навіть для технічної переробки.

• Проведення ранньовесняних та осінніх обприскувань фунгіцидами на основі міді.
• Видалення та негайне знищення всіх пошкоджених пагонів, листків та плодів у саду.
• Використання стійких до курчавості сортів при виборі садивного матеріалу.
• Формування відкритої крони для забезпечення постійної вентиляції повітря в саду.
• Виконання профілактичних обробок системними препаратами у фазу набрякання бруньок при прогнозі тривалої вологої погоди.