Синхитріоз хмелю

Первинні симптоми проявляються у вигляді потовщень, здуть та наростів (галів) на стеблах, черешках листків та кореневій шийці хмелю.

З часом ці новоутворення збільшуються в розмірах, стають помітними, набувають бурого кольору та грубуватої текстури, що виглядає як нарости.

Рослини, уражені хворобою, втрачають свою природну форму, стебла викривляються, що призводить до значного пригнічення їх росту та розвитку.

Через порушення провідних шляхів у тканинах рослин спостерігається хлороз листкової пластинки та загальне передчасне старіння куща хмелю.

У разі інтенсивного ураження кореневої системи рослини можуть передчасно відмирати, що створює великі прогалини на хмелеплантаціях.

Збудником цієї хвороби є гриб Synchytrium aureum, який належить до відділу Хітридіоміцети. Це облігатний паразит, що живиться за рахунок тканин рослини-господаря.

Життєвий цикл гриба включає стадію спокою у вигляді зооспорангіїв, які мають надзвичайно високу стійкість до несприятливих умов середовища.

Розмноження патогена відбувається за допомогою рухливих зооспор, для виходу та пересування яких обов'язково потрібна наявність краплинно-рідкої вологи.

Гриб проникає в клітини епідермісу, стимулюючи їх патологічний поділ, що призводить до формування специфічних наростів — галів.

Основною культурою, яку вражає цей паразит, є хміль звичайний, особливо при недотриманні вимог сівозміни та агротехнічних норм.

Розвиток синхитріозу найактивніше проходить у місцях з високою вологістю повітря та ґрунту, що є ідеальним середовищем для зооспор.

Затяжні дощі та тумани навесні значно підвищують ризик поширення інфекції, особливо в умовах низинних ділянок з поганим дренажем.

Загущені посіви хмелю створюють сприятливий мікроклімат, де волога довго не випаровується, дозволяючи зооспорам легко вражати здорові тканини.

Патоген може зберігатися в ґрунті протягом кількох років, тому повторне вирощування хмелю на одному місці без належної підготовки є небезпечним.

Перенесення інфекції на здорові ділянки часто відбувається з інструментом, робочим одягом або через заражений садивний матеріал.

Економічна шкода від синхитріозу зумовлена значним зниженням врожайності шишок хмелю, які втрачають свої цінні властивості.

Хвороба призводить до порушення фізіологічних процесів у рослині, внаслідок чого шишки формуються дрібними, неповноцінними або взагалі відсутні.

Тривале перебування збудника в ґрунті робить неможливим отримання високих врожаїв без впровадження спеціальних карантинних та захисних заходів.

• Зменшення обсягів товарного врожаю.
• Погіршення якості сировини для пивоваріння.
• Загибель молодих рослин та випадіння кущів.
• Підвищення витрат на догляд та захист.

Через пригнічення рослин вони стають вразливішими до інших вторинних інфекцій та несприятливих погодних умов.

Використання виключно здорового садивного матеріалу є першим і найважливішим етапом у системі захисту хмелеплантацій.

Необхідно дотримуватися правильної агротехніки, забезпечуючи оптимальну густоту посадки для кращого провітрювання та просихання рослин.

Всі уражені частини хмелю слід видаляти та спалювати, щоб виключити джерело подальшого розповсюдження спор гриба на ділянці.

Регулярна глибока оранка ґрунту допомагає загорнути інфіковані рештки, прискорюючи їх розкладання та знижуючи кількість зооспор у верхньому шарі.

Використання фунгіцидних препаратів доцільне лише як профілактичний захід до появи перших ознак галів на рослинах.