Стереум зморшкуватий

На ранніх етапах хвороба розвивається приховано всередині стовбура. Основним зовнішнім симптомом стає поява на корі щільних, шкірястих наростів кремового або світло-коричневого кольору, часто зморщених та нерівних.

Всередині деревина набуває вигляду білої гнилі. Вона стає крихкою, втрачає свою механічну міцність і легше піддається руйнуванню, що стає помітним під час спроби зачистити кору ножем або при механічному пошкодженні гілки.

Листя на уражених гілках починає передчасно жовтіти та опадати. Це пов'язано з порушенням провідних функцій деревини, яка перестає подавати воду та мінеральні речовини до крони.

При сильному ураженні на корі можна помітити ділянки, де вона відшаровується або виглядає «мертвою». Під такими ділянками зазвичай спостерігається інтенсивний розвиток грибниці, яка має специфічний запах прілості.

Наявність плодових тіл гриба на різних рівнях стовбура свідчить про глибоке проникнення інфекції. Це критичний стан, який часто призводить до того, що гілка або навіть усе дерево ламається при сильному вітрі.

Стереум зморшкуватий (Stereum rugosum) — це гриб-базидіоміцет, що належить до родини стереових. Він відомий як збудник білої гнилі, що руйнує деревину різних листяних порід дерев у садах та лісосмугах.

Патоген є сапротрофом, проте за сприятливих умов проявляє слабкі паразитичні властивості. Його грибниця пронизує товщу деревини, розщеплюючи лігнін, що призводить до поступового перетворення твердих тканин на м'яку, світлу масу.

Відмітною рисою є утворення багаторічних плодових тіл, які щільно приростають до кори. Вони мають шкірясту текстуру та характерну зморшкувату поверхню, що і дало назву цьому виду грибів.

Спори гриба поширюються за допомогою вітру та крапель дощу. Осінь є піковим періодом активності гриба, коли вологі умови сприяють проростанню спор на відкритих ранах або пошкоджених ділянках стовбурів.

Біологія гриба спрямована на виживання у вологих середовищах. Наявність кисню та постійна волога під корою дозволяють грибниці зберігати активність протягом багатьох років, поступово поширюючись на здорові тканини дерева.

Найкращими умовами для розвитку Stereum rugosum є висока вологість повітря, часті тумани та помірна температура від +15°C до +25°C, що сприяє швидкому розростанню міцелію.

Гриб легко проникає в дерево через будь-які рани: свіжі зрізи після обрізки без захисного покриття, тріщини від морозу, сонячні опіки кори або пошкодження, спричинені тваринами чи садовою технікою.

Загущені посадки, де повітря погано циркулює, створюють ідеальний мікроклімат для накопичення вологи на поверхні гілок. Це значно полегшує процес осідання та проростання спор гриба.

Наявність сухостою або залишків старих дерев на ділянці є джерелом постійної загрози. Гриб успішно зимує в пошкодженій деревині та активізується навесні з настанням перших теплих днів.

Затяжні дощі в літній період стимулюють утворення нових спор, які з краплями води потрапляють у мікротріщини на корі здорових дерев, розширюючи зону інфекції в саду.

Основна шкода полягає в повільному, але впевненому знищенні деревини. Це призводить до виснаження дерева, зниження його імунітету та, зрештою, до передчасної загибелі цілих примірників у саду.

Пошкоджені грибом дерева стають джерелом підвищеної небезпеки. Зниження міцності стовбура призводить до того, що великі гілки можуть впасти на прилеглі об'єкти або інші дерева, завдаючи їм механічних пошкоджень.

Ураження стереумом негативно впливає на репродуктивну здатність плодових дерев. Урожай стає дрібним, дерево скидає зав'язь, а смакові якості плодів помітно погіршуються через нестачу поживних речовин.

Гриб здатний поширюватися на нові дерева, створюючи осередки інфекції. Якщо не вживати заходів, хвороба може поширитися по всьому саду, перетворюючи здорові насадження на резервуар для спороношення гриба.

Економічні збитки пов'язані з необхідністю видалення дерев, втратою врожаю та витратами на лікування та дезінфекцію саду, що потребує значних зусиль та фінансових ресурсів.

Головним заходом є дотримання правил догляду за деревами. Обрізку потрібно проводити лише гострим інструментом, а місця зрізів діаметром понад 2 см обов'язково покривати садовим варом або олійною фарбою.

• Регулярне видалення сухостою та хворих гілок у саду.
• Дезінфекція інструментів (секаторів, пилок) після роботи з кожним деревом.
• Зачищення ран на стовбурі до живої тканини з подальшою обробкою антисептиками.
• Запобігання механічним пошкодженням кори при догляді за ділянкою.
• Спалювання залишків інфікованої деревини, а не використання їх для компостування.

Лікувальні заходи включають видалення плодових тіл гриба разом із невеликою частиною ураженої деревини. Після цього необхідно провести дезінфекцію мідьвмісними препаратами для припинення подальшого розмноження.

Для профілактики важливо підтримувати загальний стан саду: своєчасно вносити добрива, проводити полив та боротися зі шкідниками кори, які створюють умови для проникнення інфекції.

Використання біофунгіцидів, зокрема на основі грибів-антагоністів, під час проведення весняних та осінніх робіт дозволяє створити захисний бар'єр проти проникнення патогенних мікроорганізмів у тканини дерева.