Стереєві гриби

Характерною ознакою є поява на стовбурах та гілках пласких, шкірястих плодових тіл, що мають жовто-коричневе або сіре забарвлення.

Поверхня плодових тіл часто вкрита дрібними волосками, а за формою вони нагадують невеликі напівкруглі пластинки, що розташовані групами.

Уражена деревина стає крихкою, набуває світлого кольору з виразними темними лініями, що вказують на зони активного росту міцелію.

Візуально дерево може виглядати втомленим, спостерігається всихання окремих гілок та відшарування кори в місцях розвитку гриба.

При спробі зрізати уражену ділянку деревина легко розсипається, втрачаючи свою природну щільність та структуру.

Збудниками захворювання є гриби родини Stereaceae, що належать до відділу Basidiomycota. Найбільш відомим видом є Stereum hirsutum, відомий як стереум шорсткий.

Ці гриби є факультативними паразитами, які найчастіше вражають ослаблені дерева через рани, морозобоїни або місця неякісної обрізки.

Грибниця проникає глибоко в деревину, виділяючи ферменти, що розщеплюють лігнін, викликаючи розвиток білої гнилі.

Патоген здатен тривалий час зберігатися в грунті або на мертвих рештках рослин, розповсюджуючи спори за допомогою вітру та комах.

Біологічний цикл розвитку гриба включає стадію утворення плодових тіл, які стають основними центрами розповсюдження спор протягом вегетаційного періоду.

Розвитку інфекції сприяє підвищена вологість повітря та наявність відкритих ран на поверхні стовбура або гілок дерев.

Температурний режим у межах +15...+25 градусів за Цельсієм є оптимальним для проростання спор та колонізації нових тканин дерева.

Відсутність правильного догляду та гігієни під час обрізки дерев створює прямі умови для потрапляння збудника в глибокі шари деревини.

Ослаблення імунітету рослин внаслідок несприятливих погодних умов або дефіциту поживних речовин значно підвищує сприйнятливість до хвороби.

Загущені посадки, де волога затримується в кроні, є зонами найвищого ризику виникнення та швидкого поширення стереєвих грибів.

Гриби спричиняють руйнування структурної цілісності деревини, що робить рослини небезпечними та схильними до обламування.

Відбувається порушення транспортування поживних речовин та води по провідних тканинах дерева, що призводить до загального пригнічення.

З часом патоген повністю знищує життєздатну деревину, що призводить до загибелі цілого дерева або окремих його великих скелетних гілок.

У плодових садах хвороба є причиною суттєвого зниження врожайності та передчасного старіння плодово-ягідних насаджень.

Економічні збитки пов'язані з необхідністю видалення заражених дерев та витратами на лікування та профілактичні заходи.

Важливим заходом є своєчасна санітарна обрізка з негайним спалюванням уражених частин дерев за межами саду.

Всі відкриті зрізи необхідно захищати садовим варом або спеціальними антисептичними засобами для запобігання потраплянню спор.

Використання чистого інструменту та його дезінфекція є обов'язковою умовою для запобігання поширенню інфекції між деревами.

Необхідно підтримувати загальний життєвий тонус дерев через правильний полив та внесення збалансованих добрив під корінь.

• дезінфекція ран розчинами мідного купоросу;
• зачистка пошкодженої кори до здорової тканини;
• видалення сухостою та пнів;
• регулярний огляд саду на наявність плодових тіл.