Аскохітоз гарбузових

Ознаками ураження є поява плям світлого кольору на листках, стеблах та плодах, які з часом стають темно-коричневими або сірими з некротичною облямівкою.

На поверхні некротичних тканин чітко помітні чорні крапки — пікніди гриба, які є основним візуальним маркером ідентифікації хвороби.

При ураженні стебла нерідко спостерігається виділення смолистої рідини (ексудату) та поздовжнє розтріскування кори, що призводить до загального в’янення рослини.

Листя, уражене інфекцією, поступово жовтіє, скручується і відмирає, що значно скорочує площу фотосинтезу і знижує енергію росту всього куща.

На плодах гарбузових хвороба проявляється у вигляді втиснутих виразок, які швидко поширюються, особливо в місцях контакту з вологим ґрунтом або при пошкодженнях.

Збудником цієї хвороби є патогенний гриб Stagonosporopsis cucurbitacearum (синонім Didymella bryoniae). Це мікроскопічний гриб, що спеціалізується на ураженні представників родини Гарбузові.

Гриб зберігається в ґрунті, на рештках рослин та всередині насіннєвого матеріалу протягом тривалого часу у формі пікнід, що забезпечує постійний запас інфекції.

Життєвий цикл патогена активується за умов підвищеної вологості, коли спори вивільняються з плодових тіл і поширюються на здорові органи рослини.

Гриб виявляє високу агресивність і здатний вражати рослину на будь-якому етапі її росту, починаючи від фази сходів і закінчуючи періодом активного плодоношення.

Поширення хвороби відбувається потоками вітру, краплями дощу під час поливу, а також через робочий інструмент або руки персоналу, що працює в теплицях.

Розвитку хвороби сприяє висока вологість повітря (вище 85%) та стабільна температура в межах 18-25°C, що є типовим мікрокліматом для закритих теплиць.

Відсутність належної вентиляції та застій повітря в теплиці призводять до утворення крапельної вологи на листках, що є необхідною умовою для проростання спор.

Вирощування культур у загущених посівах створює сприятливе середовище для швидкої передачі інфекції від хворої рослини до здорової.

Різкі температурні перепади та стресові умови, викликані порушенням живлення, суттєво знижують природний імунітет рослин до збудника.

Недостатня обробка ґрунту та ігнорування санітарних правил збору рослинних залишків призводять до накопичення патогену на ділянці протягом кількох років.

Аскохітоз завдає величезних економічних збитків, оскільки може знищити значну частину врожаю (до 60-70%) та повністю вивести з ладу тепличні господарства.

Ураження кореневої шийки часто призводить до раптової загибелі рослин, що потребує значних витрат на досаджування та відновлення посівів.

Якість продукції суттєво знижується, а уражені плоди стають непридатними для зберігання та тривалого транспортування через розвиток вторинних гнилей.

Хвороба призводить до гальмування росту, деформації плодів та передчасного старіння вегетативної маси, що відображається на загальній врожайності.

Поширення хвороби в теплиці відбувається дуже швидко, і без втручання патоген може поширитися на всю плантацію протягом кількох тижнів.

Захист починається з підбору стійких сортів та обов'язкового протравлювання посівного матеріалу фунгіцидними препаратами.

Необхідно дотримуватися високої культури землеробства: систематичне провітрювання, видалення залишків рослин та дезінфекція обладнання після сезону.

Важливим заходом є перехід на крапельний полив, який мінімізує вологість листя та запобігає поширенню спор гриба через воду.

При перших ознаках ураження потрібно негайно застосовувати хімічні засоби захисту, зокрема фунгіциди системної та контактної дії, дотримуючись регламентів.

• Ротація культур у сівозміні з перервою у 3-4 роки для очищення ґрунту від інфекції.
• Використання мікробіологічних препаратів для покращення здоров'я ґрунту та імунітету рослин.
• Контроль шкідників, які пошкоджують тканини та створюють «ворота» для проникнення гриба.