Септобазидіум

Візуально хвороба проявляється у вигляді щільних, шкірястих утворень або нальотів на корі гілок та стовбурів. Зазвичай вони мають коричневий, сірий або майже чорний колір.

Грибні утворення виглядають як бархатисті нарости, що щільно прилягають до дерева і часто нагадують зовнішнім виглядом лишайники або специфічні плями.

Під цими наростами можна виявити колонії дрібних комах, які перебувають під захистом грибної грибниці від впливу зовнішнього середовища та природних ворогів.

По мірі росту грибниці кора в місцях ураження може деформуватися, ставати грубою або вкриватися тріщинами, що перешкоджає нормальному живленню тканин дерева.

Найкраще помітити ознаки захворювання можна в період активної вегетації, коли характерні нарости стають чітко видимими на тлі здорової кори.

Збудником цієї хвороби є гриби роду Septobasidium, які належать до групи базидіоміцетів. Ці мікроорганізми характеризуються унікальним симбіотичним способом життя з комахами, зокрема зі щитівками.

Гриб утворює на поверхні кори дерев специфічні грибні мати, які надійно перекривають колонії комах. Таким чином, паразит отримує захист та доступ до поживних речовин, які продукують ці шкідники.

Біологія патогена безпосередньо залежить від чисельності популяції щитівок у саду. Поширення інфекції відбувається спорами, які переносяться вітром на нові ділянки кори, де вже є скупчення комах.

Гриб не проникає глибоко в тканини деревини, а залишається епіфітним, тобто розвивається виключно на поверхні кори, формуючи багатошарові структури.

Цей специфічний паразит є досить поширеним у регіонах з вологим кліматом, де комахи-фітофаги мають стабільні умови для розмноження протягом вегетаційного сезону.

Оптимальними умовами для розвитку септобазидіуму є висока вологість повітря та достатня кількість опадів, що забезпечують необхідний рівень вологи для грибних спор.

Ключовим фактором, що зумовлює розмноження гриба, є наявність на дереві популяції щитівок або ложнощитівок, які виступають головною кормовою базою для патогена.

Загущені крони, в яких спостерігається погана вентиляція, створюють ідеальний мікроклімат для збереження інфекції та її подальшого розповсюдження по дереву.

Тепла весняна та літня погода сприяє інтенсивному розвитку грибних структур, що призводить до швидкого охоплення значних площ кори за один сезон.

Відсутність догляду за насадженнями, зокрема ігнорування профілактичних обприскувань проти комах-шкідників, суттєво полегшує поширення грибкової інфекції.

Головна шкода полягає у фізичному перекритті поверхні кори, що заважає нормальному диханню дерева та уповільнює розвиток пагонів, над якими утворився грибний мат.

Через захисний шар грибниці боротьба з комахами-шкідниками значно ускладнюється, адже інсектициди не можуть проникнути до колоній щитівок під грибним покривом.

З часом уражені гілки втрачають тургор, стають ламкими і поступово засихають, що призводить до часткової втрати крони та зниження загальної врожайності саду.

Рослина відчуває стрес, знижується її загальна стійкість до несприятливих погодних умов, зокрема до зимових морозів, через ослаблення життєвих сил дерева.

У серйозних випадках масового розповсюдження гриб може призвести до відмирання скелетних гілок, що вимагає радикальної обрізки та втрати частини продуктивної площі дерева.

Захист від септобазидіуму базується на комплексному підході, де головну роль відіграє знищення комах-щитівок, які забезпечують життєдіяльність гриба.

• Систематична санітарна обрізка заражених гілок та їх знищення.
• Механічне очищення кори від відмерлих шарів та лишайників, де можуть зимувати шкідники.
• Використання інсектицидів у критичні фази розвитку комах, наприклад, у період виходу бродяжок.
• Обробка дерев фунгіцидами та інсектицидами в рамках осіннього та ранньовесняного догляду за садом.

Важливо забезпечувати правильне формування крони для гарного провітрювання та доступу сонячного світла, що мінімізує умови для розмноження патогенних грибів.