Пшенична нематода

На початкових фазах росту заражені рослини мають пригнічений вигляд. Спостерігається потовщення та скручування листових пластинок, які можуть набувати темно-зеленого або сизуватого відтінку.

Стебла таких рослин стають коротшими, викривленими та часто деформованими. Вся рослина виглядає карликовою, хоча через підвищене кущення може здаватися візуально густішою.

Найбільш специфічною ознакою є стан колосся під час дозрівання. Замість здорового зерна в колосках формуються темно-коричневі, майже чорні гали, які чітко виділяються на фоні нормального колосся.

Уражені колоски часто розтріпані, їхні лусочки широко розкриті, оскільки гали мають іншу форму та об'єм порівняно зі справжнім зерном пшениці або жита.

У польових умовах пошкоджені посіви часто вилягають, оскільки через пошкодження тканин нематодою рослини стають менш стійкими до вітру та механічних впливів.

Збудником цієї хвороби є мікроскопічний фітогельмінт Anguina tritici. Це вузькоспеціалізований паразит, який вражає переважно пшеницю та жито, завдаючи суттєвої шкоди колосовим культурам.

Основним етапом виживання паразита є утворення галів, які за формою нагадують зерна злаків. Всередині цих галів личинки нематоди перебувають у стані анабіозу, зберігаючи життєздатність протягом кількох років.

Життєвий цикл розпочинається при потраплянні галів у ґрунт разом із посівним матеріалом. Під впливом вологи гали розмокають, випускаючи тисячі личинок, здатних до інвазії молодих паростків.

Личинки переміщуються по плівці води на поверхні ґрунту до проростків і проникають у тканини рослин, де починають паразитувати в конусі нарастання та тканинах стебла.

Під час дозрівання колоса нематоди мігрують до майбутніх зерен, де завершують цикл розвитку, знову перетворюючи зернівки на сухі гали, наповнені личинками.

Розвиток Anguina tritici тісно пов'язаний з кліматичними факторами. Волога та дощова весна є ідеальними умовами для активного виходу личинок із галів та їхнього подальшого проникнення у тканини проростків.

Температура ґрунту також має значення. Оптимальні умови для паразитування зазвичай спостерігаються при помірних температурах, які супроводжують ранні фази вегетації озимих зернових.

Головним фактором розповсюдження хвороби є використання неочищеного посівного матеріалу. Якщо в партії насіння присутні гали нематоди, зараження на полі стається майже неминуче.

Порушення сівозміни сприяє накопиченню личинок нематоди у верхньому шарі ґрунту, що створює постійний осередок інфекції на одному й тому ж полі протягом кількох років.

Відсутність контролю вологості на складах, де зберігається насіння, може призвести до передчасного виходу личинок із галів при контакті з вологим зерном, що знижує якість насіннєвого фонду.

Пшенична нематода спричиняє величезні втрати врожаю, оскільки заражені зернівки повністю втрачають свою цінність. Врожайність може знижуватися на 50% і більше залежно від ступеня ураження.

Товарна якість зерна суттєво погіршується. Наявність галів у збіжжі є карантинним об'єктом, що унеможливлює подальше використання партії для виготовлення борошна та хлібопекарських виробів.

Пошкоджені рослини мають послаблений імунітет, тому частіше страждають від інших грибкових та бактеріальних хвороб, що додатково знижує загальну врожайність поля.

Значні збитки виникають і через витрати на додаткову очистку зерна та необхідність заміни посівного матеріалу, який виявився зараженим після збирання врожаю.

На рівні агрохолдингів це призводить до зниження рентабельності виробництва та ризику втрати експортних ринків через наявність карантинних шкідників у зерні.

Ефективний захист починається з використання сертифікованого насіння, яке пройшло ретельне очищення на пневматичних сепараторах, де гали легко відбираються за рахунок меншої питомої ваги.

Найважливішим агротехнічним заходом є суворий сівозмін. Пшениця та жито не повинні повертатися на те саме поле раніше, ніж через три роки, щоб личинки в ґрунті загинули.

Глибока оранка ґрунту з якісним перевертанням пласта допомагає поховати гали на глибину, з якої личинкам важко дістатися до поверхні та вразити посіви.

У боротьбі з Anguina tritici важливим є контроль бур'янів, на яких може харчуватися або зберігатися нематода в період відсутності основної культури.

Якщо зараження виявлено, слід проводити ранню збиральну кампанію та ретельно знищувати післяжнивні рештки, оскільки саме в них міститься основна маса джерел майбутньої інфекції.