Ростральна плямистість кукурудзи

Перші симптоми проявляються на нижньому листі у вигляді дрібних плям, що поступово видовжуються та набувають темно-коричневого кольору.

Характерною ознакою є веретеноподібна або еліптична форма плям, які при інтенсивному розвитку хвороби можуть зливатися в одну велику зону некрозу.

За умов підвищеної вологості у центрі плям з обох боків листка утворюється оливково-сірий наліт, який є масовим спороношенням гриба.

Уражене листя поступово жовтіє, сохне та передчасно відмирає, що значно знижує площу активної фотосинтезуючої поверхні рослини.

Хвороба може вражати не тільки листя, але й обгортки качанів та піхви листків, що негативно позначається на загальному розвитку культури.

Збудником захворювання є патогенний гриб Exserohilum rostratum, який активно розмножується в умовах теплого та вологого літа.

Гриб поширюється за допомогою конідій, які переносяться на значні відстані за допомогою вітру, крапель дощу та комах.

Патоген зберігається в ґрунті, на рослинних рештках, а також може переноситися насінням, що робить його вкрай небезпечним при недотриманні агротехніки.

Міцелій гриба проникає в тканини листка, виділяючи специфічні токсини, що викликають відмирання клітин та утворення характерних плям.

Життєвий цикл гриба тісно пов'язаний з наявністю вологи на поверхні рослин, необхідної для проростання спор та інфікування здорових тканин.

Розвитку хвороби сприяє тривала дощова погода та високі температури повітря в діапазоні від +25 °C до +30 °C.

Висока відносна вологість повітря, часті тумани та надмірна роса створюють сприятливе середовище для швидкого поширення інфекції по полю.

Недотримання правил сівозміни та монокультура кукурудзи призводять до накопичення патогену в ґрунті, що робить щороку ризик спалаху вищим.

Загущені посіви кукурудзи сприяють застою повітря, що підтримує високу вологість у нижньому ярусі та пришвидшує розвиток плямистості.

Слабкі та ослаблені рослини, що відчувають дефіцит поживних речовин, першими стають жертвами грибкової інфекції.

Головна шкода від хвороби проявляється у зниженні врожайності через значну втрату асиміляційної поверхні листя.

Порушення процесу фотосинтезу призводить до неповноцінного наливу зерна, що знижує його якісні показники та загальну масу качанів.

Уражені рослини мають знижену стійкість до несприятливих погодних умов, зокрема до вилягання під час вітрів або злив.

При інтенсивному розвитку патогену втрати врожаю зерна можуть становити від 15% до 30% залежно від стійкості гібрида та погодних умов.

Також хвороба може спровокувати розвиток вторинних інфекцій стебла, що ускладнює збирання врожаю та погіршує якість сировини.

Основним заходом боротьби є використання стійких до хвороби гібридів кукурудзи, що є найефективнішим захистом у зоні ризику.

Важливо дотримуватися сівозміни та своєчасно проводити глибоку оранку для якісного заробляння рослинних залишків у ґрунт.

Застосування фунгіцидів у період активного розвитку хвороби дозволяє зупинити поширення гриба та зберегти фотосинтезуючу здатність листя.

Рекомендується вносити збалансовані дози мінеральних добрив для підвищення загального імунітету рослин та їх витривалості до стресів.

• Якісне протруювання посівного матеріалу.
• Оптимальна густота стояння рослин.
• Знищення бур'янів — резерваторів інфекції.