Пітіозна коренева гниль

Першим симптомом є раптове в'янення рослин, яке не зникає навіть після рясного поливу.

Під час обстеження кореневої системи виявляється побуріння та розм'якшення тканин, що часто призводить до відшарування кори від центрального циліндра.

Корені втрачають пружність, стають слизькими та набувають неприємного запаху внаслідок розвитку вторинних бактерій.

Надземна частина рослини поступово жовтіє, спостерігається значне відставання у рості порівняно зі здоровими екземплярами.

За умов підвищеної вологості навколо кореневої шийки може утворюватися ледь помітний білий наліт грибниці.

Збудником цієї хвороби є ґрунтовий патогенний організм із класу ооміцетів — Pythium echinulatum.

Цей мікроорганізм є факультативним паразитом, що здатний тривалий час виживати в ґрунті у формі ооспор, які дуже стійкі до несприятливих умов середовища.

Патоген атакує судинну систему та м'які тканини коренів рослини вже на початкових стадіях її розвитку.

Розмноження здійснюється через рухливі зооспори, які здатні переміщатися у ґрунтовій волозі безпосередньо до кореневих волосків.

Інфекція поширюється через заражений субстрат, неякісну воду для поливу або брудний сільськогосподарський інвентар.

Головним фактором розвитку захворювання є систематичне перезволоження ґрунту та застій води у зоні кореневої системи.

Температурний режим у межах 15–22 градусів Цельсія є найбільш сприятливим для активного розвитку Pythium echinulatum.

Важкі глинисті ґрунти з поганою аерацією створюють ідеальні умови для розповсюдження патогена в теплицях.

Надмірна густота посівів та недостатня циркуляція повітря сприяють формуванню мікроклімату, що підтримує життєдіяльність зооспор.

Стресові умови для рослин, такі як дефіцит поживних речовин, суттєво підвищують їхню вразливість до грибкового ураження.

Пітіозна гниль здатна знищити посіви ще на етапі сходів, що призводить до масового випадання розсади.

У дорослих рослин хвороба викликає зниження врожайності через порушення нормального живлення та водопостачання тканин.

Уражені рослини стають вкрай слабкими, що робить їх беззахисними перед іншими ґрунтовими інфекціями та стресами.

Зараження ґрунту пітіумом робить ділянку небезпечною для вирощування багатьох сільськогосподарських культур протягом кількох років.

Економічні втрати фермерських господарств включають як загибель посадкового матеріалу, так і витрати на заходи дезінфекції.

Захист починається з правильної агротехніки, зокрема забезпечення відмінного дренажу та контролю вологості ґрунту.

Необхідно використовувати лише здоровий насіннєвий матеріал та проводити обов'язкову стерилізацію ґрунтосумішей перед посівом.

Біологічний захист із використанням препаратів на основі Trichoderma є ефективним способом створення захисного бар'єру.

При виникненні спалаху інфекції доцільно застосовувати фунгіциди, що спеціалізуються на пригніченні ооміцетів, наприклад на основі пропамокарбу.

Ретельна дезінфекція інструментів, горщиків та теплиць допоможе мінімізувати ризик повторного занесення патогена на ділянку.