Піренохетоз коренів томату

Першими ознаками ураження є пригнічений ріст рослин та в’янення листя у сонячні години, що свідчить про проблему з корінням.

На коренях з’являються коричневі, часто коркові плями, через що хворобу називають «корковою гниллю коренів».

З часом коріння повністю темніє, стає крихким, спостерігається некроз тканин, що призводить до відмирання кореневої системи.

На уражених ділянках можна помітити дрібні чорні крапки — це плодові тіла збудника, які вказують на активний розвиток хвороби.

Хворі кущі відстають у розвитку, мають хлоротичне листя, а плоди на них дозрівають пізніше і втрачають свої смакові якості.

Збудником даного захворювання є ґрунтовий гриб Pyrenochaeta lycopersici, який вражає кореневу систему пасльонових культур.

Цей мікроорганізм здатний роками зберігатися в ґрунті у вигляді склероціїв, що робить боротьбу з ним надзвичайно складною справою.

Міцелій гриба проникає в коріння, поступово руйнуючи тканини та порушуючи процес постачання вологи до надземної частини рослини.

Інфекція накопичується в ґрунтах при постійному вирощуванні томатів на одній і тій самій ділянці або в незмінному субстраті.

Патоген активно розмножується за допомогою пікнід, які утворюються на поверхні відмерлих частин коріння.

Найкращі умови для розвитку гриба — це температура ґрунту в межах 15–20 градусів Цельсія та висока вологість субстрату.

Хвороба найчастіше поширюється в теплицях, де порушена аерація ґрунту та відсутня належна стерилізація після попередніх сезонів.

Недостатній дренаж та накопичення інфекції в ґрунті є головними факторами ризику для промислових та аматорських посадок.

Поширення патогену відбувається через заражений ґрунт, воду для поливу, а також нестерильний робочий інвентар.

Рівень кислотності ґрунту також може впливати на агресивність збудника, сприяючи його швидкому поширенню.

Піренохетоз завдає значної шкоди, оскільки пошкоджене коріння втрачає здатність до поглинання мінеральних елементів.

Різко знижується врожайність товарної продукції, а в критичних випадках відбувається повна загибель рослин у теплицях.

Плоди стають дрібними, часто нетоварного вигляду, що суттєво зменшує економічні показники господарства.

Через постійне виснаження рослин вони стають вразливими до інших вторинних інфекцій, що ускладнює діагностику та лікування.

Тривала присутність патогену в ґрунті вимагає дорогих заходів із заміни субстрату або повної дезінфекції теплиць.

Основним заходом захисту є дотримання сівозміни: повернення томатів на попереднє місце не раніше ніж через 5 років.

Ефективним методом є використання стійких до гнилей підщеп, на які прищеплюють високоврожайні сорти томатів.

Важливо проводити ретельну дезінфекцію теплиць після кожного сезону, використовуючи спеціальні фунгіцидні препарати.

• Видалення всіх рослинних залишків після збору врожаю.
• Контроль вологості та регулярне провітрювання приміщень.
• Використання біопрепаратів для оздоровлення ґрунту.

Застосування триходерміну дозволяє значно знизити концентрацію патогенних спор у прикореневій зоні рослин.