Некротична кільцева плямистість кісточкових

Симптоми хвороби стають помітними навесні одразу після розпускання листя. На молодих листках виникають хлоротичні плями, кільця або смуги, які з часом буріють та відмирають.

У місцях некрозів тканина може випадати, що призводить до появи дірчастості на листках. Листя часто деформується, скручується та передчасно опадає, послаблюючи дерево.

Уражена вишня звичайна та вишня дурацина демонструють значне сповільнення росту пагонів. Міжвузля вкорочуються, крона стає розрідженою та виглядає пригніченою.

Плоди на хворих деревах розвиваються нерівномірно, можуть передчасно опадати або втрачати смакові якості та товарний вигляд ще до дозрівання.

Хвороба має системний характер, тому ознаки вірусу можуть проявлятися на всіх органах дерева, залежно від сорту та штаму вірусу, що атакував рослину.

Збудником захворювання є вірус некротичної кільцевої плямистості кісточкових, відомий під назвою Prunus necrotic ringspot virus (PNRSV), що належить до роду Ilarvirus.

Це вірус із частинками ізометричної форми, який містить одноланцюгову РНК. Він характеризується високою біологічною активністю та здатністю до швидкого поширення.

Вірус уражає велику кількість плодових культур, зокрема вишню звичайну, вишню дурацину, черешню, сливу, абрикос, персик та мигдаль.

Природним резервуаром вірусу є інфіковані кісточкові дерева, а також деякі види дикорослих представників родини розоцвітих, що не мають явних ознак хвороби.

Вірус поширюється всіма тканинами рослини, проникаючи в кореневу систему, деревину та пагони, що робить його повною мірою системним патогеном.

Основним шляхом природного поширення вірусу в садах є перенесення інфікованого пилку під час цвітіння від хворих дерев до здорових.

Значну загрозу становить поширення через насіння, що особливо небезпечно для розплідників, де вірус передається підщепам ще на стадії проростання.

Механічне зараження відбувається під час проведення щеплень або обрізки дерев, якщо інструмент не пройшов відповідну дезінфекцію після роботи з хворим деревом.

Розвитку хвороби сприяє наявність джерел інфекції поблизу, а також порушення агротехніки, що призводить до зниження загальної стійкості плодових насаджень.

Використання інфікованого садивного матеріалу є ключовим фактором, що зумовлює появу нових осередків захворювання на раніше чистих ділянках.

Головна шкода полягає у суттєвому падінні врожайності саду, оскільки вірус порушує нормальний фізіологічний розвиток квіткових бруньок та зав'язей.

Хронічне ураження призводить до поступового виснаження дерев, через що вони втрачають здатність до повноцінного плодоношення вже через кілька років після зараження.

Вірус негативно впливає на зимостійкість: інфіковані дерева частіше вимерзають під час суворих зим, оскільки не здатні накопичувати достатньо цукрів для захисту тканин.

Знижується якість плодів, вони стають дрібними та несмачними, що робить їх непридатними для реалізації на ринку свіжої продукції.

Тривале перебування вірусу в саду спричиняє дегенерацію сортів, що зрештою вимагає повної заміни насаджень на нові та здорові дерева.

Використання виключно сертифікованого безвірусного садивного матеріалу є найважливішим кроком для запобігання інфекції в нових садах.

Потрібно регулярно проводити моніторинг саду та видаляти дерева з ознаками вірусу, щоб виключити їх з процесу запилення та поширення хвороби.

Під час догляду за кроною обов’язково дезінфікуйте садовий інструмент (секатори, пилки) спиртом або іншими антисептиками після роботи з кожним окремим деревом.

Варто уникати розміщення нових насаджень кісточкових поблизу старих, занедбаних садів, де можуть зберігатися джерела вірусної інфекції.

Забезпечення оптимального живлення та догляду допомагає деревам краще протистояти стресовим факторам, хоча прямого лікування від вірусу на сьогодні не існує.