Порина

Ознакою ураження є поява на стовбурах та гілках плям специфічного кольору. Вони можуть мати сірий, зеленуватий або жовтуватий відтінок, залежно від видового складу та віку лишайника.

Поверхня кори в місцях розвитку Porina стає нерівною або зернистою. При детальному розгляді помітні дрібні темні крапки — це плодові тіла гриба, що частково занурені в субстрат.

З часом ділянки з грибними утвореннями можуть розширюватися, повністю покриваючи стовбур. Це створює враження, що дерево "обростає" або стає більш шорстким на дотик.

Ураження часто починається з північного або найбільш затіненого боку стовбура, де волога затримується довше за все. Ознаки стають особливо помітними після сезонів з частими опадами.

На відміну від некрозних захворювань, порина не викликає швидкого відмирання тканин, проте змінює зовнішній вигляд кори та її фізіологічний стан, роблячи її вразливою до вологи.

Рід грибів Porina об'єднує групу організмів, які часто існують у симбіозі з водоростями, утворюючи лишайникові структури. Вони спеціалізуються на колонізації поверхонь кори дерев та інших дерев'янистих рослин.

Біологічно ці гриби належать до класу аскоміцетів. Вони закріплюються на поверхні рослини, використовуючи кору як субстрат для свого розвитку, не завжди проникаючи в глибокі тканини деревини.

Розмноження відбувається шляхом утворення спор, які переносяться вітром, дощем або комахами. Велика кількість видів роду Porina пристосована до умов високої вологості.

Хоча ці гриби часто вважаються індикаторами чистого повітря, їх надмірна активність на стовбурах плодових культур створює перешкоди для нормального функціонування покривних тканин дерева.

Мікологічні особливості дозволяють цим організмам успішно виживати в несприятливих умовах, утворюючи щільні колонії на корі, які стійкі до багатьох зовнішніх факторів.

Висока вологість повітря та погана вентиляція крони — головні умови розвитку цих грибів. Вони активно розмножуються в садах, де дерева посаджені занадто густо.

Затінені ділянки саду, де сонячне світло рідко потрапляє на стовбури, створюють оптимальний мікроклімат для колонізації кори видами роду Porina.

Наявність відмерлої кори та тріщин сприяє швидкому закріпленню спор. Гриби використовують цей органічний матеріал для початкового етапу свого росту.

Слабкий імунітет дерев через нестачу живлення або недостатній догляд робить їх більш сприйнятливими до поселення грибів-епіфітів на поверхні стовбурів.

Відсутність санітарних заходів у саду дозволяє спорам накопичуватися на корі, що призводить до поступового захоплення все більших площ поверхні дерева протягом декількох сезонів.

Основна шкода пов'язана з блокуванням природного газообміну кори. Покриваючи стовбур щільним шаром, гриб перешкоджає доступу кисню, що важливо для дихання тканин стовбура.

Тривале перебування грибного шару на поверхні сприяє накопиченню вологи, що може стати передумовою для розвитку вторинних інфекцій, включаючи бактеріальні гнилі.

Під покривом лишайників часто ховаються шкідники, такі як щитівки або личинки короїдів. Вони використовують грибні утворення як укриття від несприятливих умов та ворогів.

Загальна життєздатність дерева поступово знижується через постійний стрес. Це проявляється у сповільненні росту, зниженні продуктивності та меншій морозостійкості.

Декоративні рослини при сильному ураженні втрачають свій природний вигляд, що неприпустимо для ландшафтного дизайну або професійних садових розплідників.

Профілактика починається з правильної агротехніки. Важливо забезпечити регулярне проріджування крон дерев, що покращує циркуляцію повітря та швидке висихання кори після дощу.

Механічна очистка стовбурів за допомогою дерев'яних або металевих шкребків дозволяє видалити грибні колонії, не пошкоджуючи при цьому живі тканини дерева.

Обробка штамбів вапном з додаванням мідного купоросу або інших дезінфікуючих засобів ефективно пригнічує розвиток грибних спор у весняний період.

• Систематична санітарна обрізка сухих і пошкоджених гілок.
• Своєчасне лікування ран на корі садовими замазками.
• Підживлення дерев для стимулювання активного росту здорової кори.

При значному ураженні рекомендується використовувати фунгіциди на основі міді, які наносять на стовбур до початку активного сокоруху, що суттєво знижує інфекційний фон.