Плевростомоз винограду

Перші симптоми плевростомозу часто виявляються лише під час огляду зрізів деревини. На поперечних зрізах старих рукавів можна помітити характерні темні або чорні зони некрозу.

Зовнішні ознаки включають слабке розпускання бруньок навесні, хлороз листкової пластинки та загальне пригнічення росту пагонів. Кущі виглядають виснаженими навіть при гарному догляді.

Уражені рукави поступово втрачають життєздатність і засихають. Цей процес може тривати кілька років, поступово поширюючись на весь виноградний кущ.

Ягоди на таких кущах дрібні, часто не визрівають належним чином, що негативно позначається на загальному врожаї та його товарних характеристиках.

• Потемніння тканин на зрізах
• Хлоротичне листя
• Засихання окремих рукавів
• Передчасне в'янення пагонів

Збудником цієї хвороби є сумчастий гриб Pleurostoma richardsiae, який спеціалізується на ураженні деревини виноградної лози. Цей патоген належить до групи грибів, що спричиняють деградацію судинної системи.

Гриб розвивається всередині провідних тканин, поступово колонізуючи ксилему. Його життєдіяльність призводить до формування тільця, яке закупорює судини, перешкоджаючи нормальному руху соків.

Поширення патогена в садах відбувається через конідії, що переносяться вітром або дощем. Він здатний виживати в рослинних рештках, які залишаються на полі після санітарної обрізки.

Біологічна стійкість цього гриба до багатьох умов навколишнього середовища робить його вкрай небезпечним для старих виноградників.

Тривалий латентний період дозволяє грибу поширюватися на значні площі до того, як агроном помітить перші зовнішні ознаки хвороби на кущах.

Основним вхідними воротами для інфекції є місця механічних пошкоджень під час обрізки. Незахищені зрізи стають ідеальним середовищем для потрапляння спор гриба.

Висока вологість повітря та опади під час проведення весняних робіт значно підвищують ризик зараження, оскільки краплі води переносять спори на відкриті рани.

Температурні коливання, які послаблюють імунітет винограду, сприяють швидшому проникненню міцелію вглиб деревини та його активному поширенню.

Використання брудного секатора при обрізці хворих кущів гарантує перенесення патогена на здорові рослини, що створює локальні осередки епіфітотії.

Недотримання агротехнічних норм щодо догляду за багаторічною деревиною є головним чинником, що сприяє накопиченню інфекції на винограднику.

Хвороба завдає великої шкоди через руйнування провідної системи винограду. Порушення водного балансу веде до швидкого виснаження і загибелі всього куща.

Плевростомоз скорочує промисловий термін експлуатації виноградників. При сильному ураженні ділянки стають економічно невигідними для вирощування технічних сортів.

Збитки також пов'язані з необхідністю дорогого оновлення насаджень та витратами на постійний моніторинг стану здоров'я деревини кожного куща.

Патоген створює небезпеку для сусідніх плантацій, оскільки спори легко розносяться повітряними потоками на значні відстані в межах господарства.

Наслідком хвороби є стабільне падіння цукристості ягід та порушення їхнього хімічного складу, що робить врожай непридатним для якісного виноробства.

Основним заходом боротьби є сувора дезінфекція інструментів після кожного куща, особливо якщо на зрізі помітні ознаки темного забарвлення деревини.

Важливо забезпечити вчасну обробку зрізів фунгіцидними пастами, що містять мідь або системні діючі речовини, для створення захисного бар'єру.

Санітарне обрізування повинно проводитися з видаленням усіх хворих частин деревини до здорової тканини, що вимагає ретельного контролю за станом внутрішніх шарів.

Видалені рослинні рештки слід негайно виносити за межі плантації та знищувати шляхом спалювання, щоб виключити джерело повторного інфікування.

Профілактика шляхом підтримки загального імунітету винограду через збалансоване живлення та вчасний полив є важливою складовою комплексного захисту.