Плеосфереліноз

Плеосфереліноз проявляється на листках та черешках люцерни у вигляді характерних плям. Спочатку це дрібні цятки, які поступово збільшуються в розмірах та набувають неправильної або округлої форми.

Забарвлення плям змінюється від світло-жовтого до коричневого. По периферії ураженої ділянки часто можна спостерігати темну облямівку, що відділяє хвору тканину від здорової частини листка.

За умов високої вологості всередині плям формуються мікроскопічні чорні плодові тіла гриба. Це головна діагностична ознака, за якою можна ідентифікувати збудника хвороби при візуальному огляді.

Сильне ураження призводить до передчасного пожовтіння та відмирання листкової пластинки. Згодом листя засихає та осипається, що різко зменшує листову поверхню рослини.

Хвороба також може вражати стебла, спричиняючи їхнє передчасне в’янення. Це призводить до ослаблення всієї рослини та зменшення її здатності до відновлення після скошування.

Збудником цієї хвороби є сумчастий гриб Pleosphaerulina briosiana. Він відноситься до небезпечних патогенів, що спеціалізуються на ураженні бобових культур.

Інфекція зберігається на рослинних рештках у ґрунті протягом тривалого часу. Гриб зимує у формі міцелію та спеціальних плодових тіл, що забезпечує його виживання у суворих умовах.

Навесні з перезимувалих плодових тіл вивільняються аскоспори, які заражають перші молоді листки рослин. Це стає початком нового циклу розвитку хвороби в сезоні.

Під час активної вегетації гриб поширюється за допомогою конідій, які легко переносяться вітром або краплями дощу. Це дозволяє патогену швидко охоплювати великі площі посівів.

Біологія гриба базується на паразитуванні в живих тканинах, де він живиться соками рослини. Повне засвоєння ресурсів призводить до того, що тканини господаря некротизуються і гинуть.

Розвитку плеосферелінозу сприяє тривала тепла та волога погода. Оптимальними є температури в межах 20-25 градусів тепла при періодичних опадах.

Висока вологість повітря є критичним фактором, адже спори гриба потребують наявності краплинно-рідкої вологи на листках для свого проростання в тканини рослини.

Загущені посіви створюють ідеальні мікрокліматичні умови для патогена, обмежуючи доступ світла та повітря до нижніх ярусів травостою. Це затримує висихання ранкової роси.

Недотримання сівозміни сприяє накопиченню інфекційного навантаження у верхньому шарі ґрунту. Рослинні рештки, що залишилися після збору врожаю, стають розсадником гриба.

Тумани та тривалі роси також сприяють розповсюдженню інфекції в посівах. У таких умовах хвороба розвивається навіть за відсутності інтенсивних дощів.

Шкодочинність плеосферелінозу полягає насамперед у зниженні кількості та якості врожаю зеленої маси. Через пошкодження листя зменшується інтенсивність фотосинтезу.

Поражені рослини мають меншу поживну цінність для тварин, оскільки вміст протеїнів та вітамінів у хворому листі значно нижчий, ніж у здоровому.

Хвороба значно знижує зимостійкість бобових трав. Виснажені патогеном рослини частіше вимерзають взимку, що призводить до зрідження травостою та втрати площ посівів.

На насінницьких посівах плеосфереліноз може спричинити недорозвиненість насіння. Це не тільки зменшує валовий збір, а й погіршує посівні якості насіннєвого матеріалу.

Загальні втрати продуктивності від хвороби в окремі роки можуть сягати значних показників. Це ставить під загрозу рентабельність вирощування бобових культур.

Ефективним заходом є дотримання правильної сівозміни. Повернення бобових на те саме поле повинно відбуватися з інтервалом у кілька років, щоб зменшити запас інфекції.

Ретельна оранка ґрунту з глибокою заробкою рослинних решток допомагає знищити джерела інфекції, що знаходяться на поверхні поля після збору врожаю.

Своєчасне скошування люцерни, особливо при появі перших ознак хвороби, дозволяє механічно видалити значну частину інокулюму гриба з поля.

Використання стійких до плямистостей сортів є пріоритетним методом. Селекційна робота дозволяє мінімізувати вплив гриба на продуктивність посівів без використання хімії.

Для захисту інтенсивних посівів можуть застосовуватися фунгіциди. Важливо проводити обробку вчасно, до масового ураження, дотримуючись регламентів безпечного використання засобів.