Фомоз

Первинні симптоми фомозу спостерігаються у вигляді темних плям на кореневій шийці та нижній частині стебла. З часом плями набувають світло-сірого забарвлення і окреслюються темно-коричневим контуром.

На уражених ділянках формуються численні чорні крапки — пікніди, які є головним діагностичним ознакою наявності Plenodomus fallaciosus у посівах.

Листя рослин покривається плямами, що мають форму концентричних кілець або нерівних ділянок сірого кольору. Це призводить до поступового відмирання листка та зниження інтенсивності фотосинтезу.

Внутрішні тканини стебла при розвитку хвороби стають ламкими, що спричиняє передчасне вилягання рослин. Ослаблені рослини часто не здатні завершити формування насіння належної якості.

При інтенсивному ураженні кореневої системи спостерігається загнивання коренів, що в окремих випадках призводить до повної загибелі окремих рослин або ділянок посіву.

Збудником цієї хвороби є гриб Plenodomus fallaciosus, який належить до класу дейтероміцетів. Раніше цей патоген часто ототожнювався з грибами роду Phoma, проте сучасна систематика виділяє його як вузькоспеціалізованого паразита рослин родини Капустяні.

Джерелом інфекції виступають рослинні рештки, на яких патоген зберігається у вигляді пікнід та міцелію в ґрунті. Протягом вегетаційного періоду гриб активно поширюється за допомогою пікноспор, які переносяться краплями дощу або вітром.

Життєвий цикл гриба починається з інфікування тканин через пошкодження або природні отвори на поверхні стебел та листків. Після проникнення всередину рослини гриб активно розвивається, руйнуючи паренхіму.

Адаптивність Plenodomus fallaciosus до різних кліматичних умов дозволяє йому швидко колонізувати посіви, навіть якщо погодні умови не є оптимальними для розвитку культури.

Особливу небезпеку становить здатність патогена зберігатися в ґрунті протягом кількох років, що робить його важким об'єктом для боротьби в умовах інтенсивного землеробства.

Оптимальними умовами для поширення патогена є тепла волога погода з температурою повітря в межах +18...+25 градусів за Цельсієм. Висока вологість ґрунту та повітря сприяє швидкому проростанню спор гриба.

Тривалі дощі та ранкові роси створюють сприятливе середовище для розвитку інфекційного фону, що дозволяє спорам легко проникати у тканини здорових рослин.

Порушення сівозміни, зокрема занадто часте повернення ріпаку на те саме поле, сприяє накопиченню інфекції в ґрунті. Патоген має здатність перезимовувати на залишках врожаю.

Загущені посіви, де відсутня достатня циркуляція повітря, створюють мікроклімат, що сприяє накопиченню вологи біля поверхні ґрунту, що є ідеальним для розмноження Plenodomus fallaciosus.

Наявність бур'янів із родини Капустяні, таких як талабан або грицики, слугує резерватором інфекції, що дозволяє грибу підтримувати свій життєвий цикл поза основною культурою.

Хвороба завдає значної шкоди, знижуючи врожайність на 30–50% та погіршуючи якість отриманого зерна або насіння. Пошкоджені стебла втрачають міцність, що призводить до масового вилягання посівів перед збором врожаю.

Інфіковані насіннєві посіви мають знижену енергію проростання, що негативно позначається на рівномірності сходів у наступному сезоні та потребує додаткових витрат на посівний матеріал.

Внаслідок ураження поживних каналів стебла, поживні речовини не доходять до насіння, тому воно стає дрібним, легковесним та з низьким вмістом олії у випадку олійних культур.

Фомоз суттєво послаблює стійкість рослин до дії низьких зимових температур, що може стати причиною вимерзання озимих навіть при відносно м'яких зимах.

Велика частка уражених рослин ускладнює технологічний процес збирання, спричиняючи значні втрати при роботі зернозбиральних комбайнів.

• Використання стійких до патогенів сортів та гібридів.
• Дотримання просторової ізоляції та правильна сівозміна (мінімум 3-4 роки).
• Глибока оранка ґрунту для загортання інфікованих залишків рослин.
• Внесення фунгіцидів на ранніх етапах розвитку симптомів хвороби.
• Боротьба з бур'янами-резерваторами інфекції протягом вегетації.