Фомоз

Основними ознаками фомозу є поява на листках округлих або неправильної форми плям, колір яких варіюється від світло-коричневого до майже чорного.

На поверхні некротичних ділянок можна помітити дрібні темні крапки — пікніди, що є ключовою діагностичною ознакою даного виду гриба.

Ураження стебел часто супроводжується появою довгастих плям, які при розвитку хвороби можуть викликати розтріскування кори та передчасне відмирання частин рослини.

В умовах вологого клімату листя, яке зазнало ураження, швидко в'яне, жовтіє та передчасно опадає, що значно знижує загальну вегетативну масу.

Якщо інфекція поширюється на кореневу систему, спостерігається пригнічення росту всього організму, що робить його вразливим до інших несприятливих чинників.

Збудником захворювання є гриб Phoma piskorzii, який належить до великої групи патогенів, що вражають широкий спектр сільськогосподарських культур.

Цей гриб здатен тривалий час виживати в ґрунті, використовуючи пожнивні рештки як субстрат для перезимівлі та накопичення інфекційного потенціалу.

Розмноження патогена відбувається за допомогою пікнід, у яких формується велика кількість конідій, що легко переносяться вітром та краплями дощу.

За біологічними властивостями цей мікроорганізм є факультативним паразитом, здатним переходити до сапротрофного способу життя після відмирання тканин рослини.

Міцелій гриба проникає всередину тканин господаря, де починає активно розвиватися, руйнуючи клітинні структури та виділяючи токсини.

Активний розвиток Phoma piskorzii провокується тривалими опадами та підвищеною вологістю повітря протягом вегетаційного періоду.

Оптимальна температура для проростання спор та зараження здорових тканин лежить у межах помірних значень, характерних для весняно-літнього сезону.

Недотримання просторової ізоляції між полями сприяє швидкому розповсюдженню конідій на великі відстані за допомогою повітряних потоків.

Загущені посіви та недостатня аерація рослин створюють сприятливий мікроклімат, що значно пришвидшує епіфітотійний процес.

Пошкодження рослин шкідниками або через механічний вплив створює «ворота» для проникнення грибкової інфекції у внутрішні тканини рослин.

Фомоз спричиняє значні збитки врожаю, оскільки хвороба знижує площу активної листкової поверхні та порушує процеси обміну речовин.

При сильному ураженні насіння стає щуплим, втрачає схожість та енергію проростання, що погіршує якісні показники майбутнього врожаю.

Рослини, уражені цим патогеном, стають менш стійкими до вилягання, що створює великі труднощі під час механізованого збирання врожаю.

Масовий розвиток захворювання на ранніх етапах розвитку може призвести до зниження густоти посівів на 20–30% і більше.

Наявність гриба у рослинній продукції може погіршувати її органолептичні та харчові властивості, що робить її неліквідною для експорту.

Ефективний захист базується на суворому дотриманні сівозмін, що дозволяє перервати цикл розвитку грибного патогена у ґрунті.

Важливим агротехнічним заходом є проведення глибокої оранки, що забезпечує швидке розкладання інфікованих залишків рослин.

Для посіву слід обирати лише протруєний посівний матеріал, який пройшов відповідну сертифікацію та перевірку на наявність хвороб.

У разі виникнення загрози епіфітотії необхідно своєчасно застосовувати фунгіциди з різних хімічних класів для уникнення резистентності.

• Вчасне знищення бур'янів-резерваторів інфекції.
• Збалансоване живлення фосфорно-калійними добривами.
• Використання стійких до патогенів гібридів та сортів.