Феомоніельоз

Основними ознаками ураження є загальне пригнічення росту кущів: лоза розвивається слабко, міжвузля стають вкороченими, а пагони — витонченими.

На листках з’являється хлороз, що з часом переходить у некрози. У спекотну пору року спостерігається раптове в'янення окремих рукавів, що часто плутають з іншими хворобами.

При розрізі багаторічної деревини чітко видно чорні точки або темні смуги в судинних пучках, що свідчить про глибоке ураження провідної системи грибом.

Хвороба Петрі, як один із проявів дії патогена, найчастіше діагностується у молодих саджанців, які масово всихають протягом перших років після садіння.

У дорослих кущів спостерігається поступове відмирання скелетних частин, що призводить до втрати продуктивності та зрештою до загибелі всього куща винограду.

Збудником цієї хвороби є гриб Phaeomoniella chlamydospora, що належить до класу аскоміцетів. Цей мікроорганізм спеціалізується на ураженні деревини виноградної лози.

Гриб активно розмножується всередині судинної системи рослини, поступово закупорюючи провідні шляхи своїм міцелієм та продуктами життєдіяльності.

Патоген має високу здатність до поширення за допомогою спор, які легко переносяться повітряними потоками, краплями дощу під час поливу чи з інструментами.

На відміну від багатьох інших захворювань, цей гриб може роками перебувати в тканинах лози в латентному стані, не викликаючи швидкої загибелі рослини.

Біохімічні дослідження підтверджують, що гриб продукує специфічні токсини, які отруюють рослину зсередини, викликаючи поступову дегенерацію тканин деревини.

Поширення збудника відбувається найактивніше в умовах високої вологості під час проведення робіт з формування крони та обрізки винограду.

Використання інфікованого інструменту для обрізки без належної дезінфекції є головним фактором розповсюдження хвороби на великих промислових плантаціях.

Стресові умови для рослин, такі як надмірна вологість або, навпаки, тривала посуха, створюють ідеальний ґрунт для активізації грибкового ураження.

Відсутність сівозміни або використання зараженого посадкового матеріалу з розплідників є критичними помилками, що запускають процес зараження ділянки.

Гриб здатний виживати на рештках деревини в ґрунті, тому залишення хворих кущів на полі гарантує повторне зараження молодих саджанців у наступні сезони.

Шкідливість феомоніельозу полягає в його необоротності, оскільки ефективних системних фунгіцидів для лікування вже зараженої деревини наразі не існує.

Хвороба завдає значних економічних збитків через необхідність повного викорчовування та заміни виноградних насаджень, що вимагає великих капіталовкладень.

Зниження якості врожаю та вмісту цукрів у ягодах негативно впливає на якість виноматеріалів, що є критично важливим для виноробних господарств.

Прихований характер хвороби унеможливлює вчасне реагування, оскільки садівник дізнається про проблему лише тоді, коли кущ вже отримав критичні пошкодження.

Тривале ураження виноградників створює зону інфекційного ризику для всього регіону, що обмежує можливості вирощування цінних та стійких сортів.

Головним заходом є придбання лише сертифікованих, вільних від вірусів та грибків саджанців, що пройшли термічну обробку та лабораторний контроль.

Необхідно проводити обов'язкову дезінфекцію робочих інструментів (секаторів, пилок) у розчинах спирту або хлорвмісних препаратів після кожного куща.

Важливо своєчасно обробляти зрізи на деревині спеціальними фунгіцидними пастами, що запобігають проникненню спор патогена у відкриті тканини лози.

Заходи боротьби повинні включати видалення і спалювання всіх хворих частин рослин, щоб зменшити інфекційний фон на винограднику.

• Підтримання високого рівня агротехніки.
• Збалансоване живлення для зміцнення імунітету лози.
• Вчасна боротьба зі шкідниками-переносниками спор.