Мозаїка гороху

Симптоми мозаїки проявляються на листках у вигляді чергування світло-зелених та темно-зелених ділянок, що створює характерний мозаїчний візерунок.

Заражені рослини мають пригнічений вигляд, значно відстають у рості порівняно зі здоровими, а їхні міжвузля стають помітно вкороченими.

Листя часто деформується, скручується або набуває вузької стрічкоподібної форми, що свідчить про глибоке порушення обмінних процесів у клітинах.

На прилистниках та стеблах можуть з'являтися смуги або некротичні плями, які з часом збільшуються, призводячи до передчасного відмирання частин рослини.

Під час цвітіння спостерігається деформація квіток, що призводить до слабкого зав'язування бобів та формування дрібного, недорозвиненого насіння.

Збудником хвороби є вірус мозаїки гороху (Pea mosaic virus), який належить до роду Potyvirus. Це облігатний паразит, що розмножується виключно всередині живих тканин рослин.

Вірус здатен зберігатися в кореневій системі багаторічних бобових трав, зокрема конюшини та люцерни, які взимку слугують головним резервуаром інфекції.

Основними переносниками вірусу в полях виступають сисні комахи, переважно горохова попелиця та інші види попелиць, що мігрують на посіви.

Передача інфекції відбувається за лічені секунди, коли комаха харчується соком хворої рослини, а потім перелітає на здорову, заражаючи її своїм хоботком.

Механічна передача вірусу також можлива при проведенні польових робіт, коли пошкоджені тканини хворих рослин контактують зі здоровими екземплярами.

Розвитку хвороби сприяє тепла волога весна, яка стимулює масове розмноження попелиці та її активну міграцію з дикорослих бобових на посіви гороху.

Наявність осередків інфекції поруч із полем, наприклад, необроблених забур'янених ділянок або пасовищ із багаторічними травами, різко підвищує ризик епіфітотії.

Сприятливим фактором є загущені посіви, де створюється особливий мікроклімат, зручний для розмноження шкідників, що переносять вірус.

Коливання температурного режиму та періодичні опади сприяють активності комах-переносників, що підтримує постійний потік інфекції на молоді рослини.

Недотримання правил сівозміни, зокрема висівання гороху після інших бобових культур, сприяє накопиченню вірусу в ґрунті та прилеглій флорі.

Хвороба завдає значної шкоди, суттєво знижуючи врожайність зерна та якісні показники насіння гороху посівного в уражених господарствах.

Через пригнічення фотосинтезу рослини виробляють менше енергії, що призводить до їхньої виснаженості та зниження стійкості до стресових чинників довкілля.

Насіння, отримане з хворих рослин, має нижчу схожість та енергію проростання, що негативно впливає на густоту стояння посівів у наступному сезоні.

Загальна втрата біомаси становить від 20 до 50% залежно від віку рослин у момент зараження: чим раніше відбулося інфікування, тим важчі наслідки.

Крім того, хвороба послаблює імунітет рослин, роблячи їх більш вразливими до вторинних інфекцій, таких як кореневі гнилі або борошниста роса.

Ефективний захист базується на просторовій ізоляції посівів гороху від полів із багаторічними травами, які є джерелом вірусу мозаїки.

Обов'язковим є систематичне знищення бур'янів, зокрема бобових видів, які можуть слугувати резерваторами вірусної інфекції протягом року.

Використання для сівби лише сертифікованого, перевіреного насіннєвого матеріалу допомагає уникнути занесення інфекції на нові площі.

Боротьба з попелицями за допомогою своєчасного застосування інсектицидів дозволяє суттєво обмежити поширення вірусу в ранні фази розвитку культури.

• Дотримання сівозміни.
• Просторова ізоляція посівів.
• Знищення бур'янів-резерваторів.
• Інсектицидний контроль попелиць.
• Вирощування стійких сортів.