Плямиста мозаїка гороху

Основними симптомами плямистої мозаїки гороху є чітко виражена мозаїчність листя, яка проявляється у чергуванні світло-зелених або жовтуватих плям із нормальною забарвленою тканиною. Уражені рослини часто виглядають карликовими, мають значно меншу висоту стебла порівняно зі здоровими.

Листя може набувати нерівномірної форми, спостерігається його зморшкуватість, скручування або часткова деформація країв. Ці симптоми свідчать про порушення обмінних процесів у тканинах рослини через розвиток вірусної інфекції.

На стеблах та черешках іноді з'являються хлоротичні смуги, які з часом можуть призвести до некротизації окремих ділянок тканин. Такі пошкодження блокують транспорт поживних речовин, що негативно позначається на загальному стані культури.

При сильному ураженні квітки на рослинах утворюються рідше, спостерігається їх осипання. Бобів зав’язується менше, вони часто бувають недорозвиненими, деформованими та мають знижені показники якості насіння.

Симптоматика може сильно залежати від погодних умов, особливо від температури повітря та вологості, які впливають як на вірус, так і на активність його комах-переносників.

Збудником захворювання є вірус плямистої мозаїки гороху (Pea green mottle virus), який належить до роду Comovirus. Це дрібний вірус з одноланцюговою РНК, який паразитує в середині клітин бобових культур.

Вірус не має власного механізму живлення і повністю залежить від енергетичних та структурних ресурсів клітини-господаря. В процесі розмноження вірус накопичується в цитоплазмі, порушуючи нормальний синтез білків та нуклеїнових кислот рослини.

Головним шляхом передачі вірусу в агроценозах є механічний контакт (через пошкодження тканин) та перенесення сисними комахами, зокрема різними видами попелиць. Вірус швидко поширюється від хворих особин до здорових під час активного росту культури.

Джерелом інфекції в міжсезоння є багаторічні бур'яни з родини Бобові, на яких вірус може зберігатися тривалий час. Також можлива передача вірусу через заражений насіннєвий матеріал, що робить проблему актуальною для селекційної роботи.

Ефективність передачі вірусу переносниками залежить від тривалості перебування комахи на ураженій рослині та подальшого перельоту на здоровий екземпляр. Навіть короткочасне харчування попелиці на хворому горосі дозволяє їй стати носієм вірусу.

Розвиток інфекції стимулюється тривалою теплою погодою, яка сприяє розмноженню комах-переносників. Найшвидше поширення вірусу спостерігається при температурах від 20 до 25°C, що відповідає оптимальним умовам для життєдіяльності попелиць.

Загущені посіви створюють сприятливі умови для легкого перенесення вірусу через листя, яке торкається одне одного. Також густий травостій забезпечує притулок для комах, створюючи мікроклімат, комфортний для їх розвитку.

Наявність бур'янів навколо поля значно підвищує ризик масового ураження посівів. Багаторічні види, що ростуть на межах, часто слугують первинними резерваторами вірусної інфекції на початку вегетаційного сезону.

Пошкодження рослин під час обробітку, внесення добрив або інших польових робіт сприяє проникненню інфекції. Використання забрудненої техніки є одним із факторів розповсюдження вірусу на великих площах.

Дефіцит вологи або поживних елементів робить рослини слабшими перед вірусною агресією. Збалансоване живлення допомагає культурі довше зберігати опірність до патогенів і знижує вираженість симптомів.

Шкідливість плямистої мозаїки полягає у суттєвому недоборі врожаю зерна. У випадках епіфітотій втрати врожайності гороху та сої можуть сягати 50 відсотків, що є критичним для рентабельності вирощування.

Вірусні хвороби викликають системне ураження рослин, що призводить до загальної затримки росту та розвитку. Такі посіви погано реагують на агротехнічні заходи, оскільки їх внутрішні фізіологічні механізми порушені.

Якість отриманого насіння значно знижується. Спостерігається дрібність бобів, зниження вмісту білка та погіршення посівних властивостей зерна, що робить його непридатним для використання у якості насіннєвого матеріалу.

Плямиста мозаїка відкриває шлях для вторинних інфекцій, оскільки ослаблена рослина не здатна ефективно захищатися від бактеріозів та грибкових патогенів. Це призводить до передчасного відмирання вегетативної маси.

Економічний збиток включає також витрати на вимушені інсектицидні обробки, які стають необхідними для стримування чисельності переносників, що не завжди дає гарантований результат у боротьбі з самим вірусом.

Основою захисту від вірусу є профілактичні заходи. Використання якісного, безвірусного насіннєвого матеріалу дозволяє попередити появу первинних вогнищ інфекції на полі.

• Ретельний контроль за станом посівів та вчасне виявлення хворих рослин для їх видалення.
• Боротьба з бур'янами, особливо з багаторічними бобовими видами, що є резерваторами інфекції.
• Застосування інсектицидів для знищення попелиць у періоди їх найбільшої активності та міграції.
• Дотримання просторової ізоляції між полями поточного року та посівами минулих років.
• Дезінфекція сільськогосподарського обладнання перед виїздом на поле для запобігання механічному перенесенню вірусу.

Використання стійких сортів гороху та сої є найефективнішим методом боротьби з вірусними хворобами. Селекційні досягнення дозволяють суттєво обмежити втрати від плямистої мозаїки навіть у сприятливі для вірусу роки.

Правильна агротехніка, спрямована на швидкий розвиток рослин у початкові фази, допомагає зменшити «вікно» вразливості до інфекції. Підживлення мікроелементами сприяє зміцненню імунної системи культури.