Фомоз бавовнику

Першими ознаками ураження є поява на листках бавовнику округлих плям коричневого або бурого кольору, що поступово збільшуються в розмірах.

З часом центральна частина плями світлішає і набуває сірого забарвлення, при цьому краї залишаються темними, окреслюючи зону некрозу тканин.

Уражені листки можуть передчасно жовтіти, засихати та опадати, що суттєво послаблює життєздатність всієї рослини протягом вегетації.

На стеблах хвороба проявляється у вигляді видовжених виразок, які можуть порушувати транспортування води та поживних речовин до верхівки.

Ураження коробочок супроводжується появою темно-бурих плям, що згодом призводить до їх загнивання та втрати якості сировини.

Збудником хвороби є гриб Nothophoma gossypiicola, який здатний вражати тканини бавовнику на різних етапах його онтогенезу.

Мікроорганізм зимує на рослинних рештках у ґрунті, утворюючи пікніди, які є джерелом первинної інфекції у весняний період.

Конідії гриба розносяться вітром, краплями дощу або під час поливу, заражаючи здорові органи рослин через продихи або мікропошкодження.

Гриб активно розвивається у внутрішніх тканинах листа, поглинаючи поживні речовини та виділяючи токсини, що руйнують клітинні структури.

Патоген демонструє високу витривалість і може зберігати життєздатність в ґрунті протягом кількох сезонів при сприятливих умовах.

Найбільш сприятливими для розвитку інфекції є підвищена вологість повітря, яка часто супроводжується частими дощами в період літа.

Висока вологість ґрунту разом із теплою погодою створюють ідеальні умови для проростання спор гриба та активного розмноження міцелію.

Густі посіви, де відсутня належна циркуляція повітря, є зоною підвищеного ризику, оскільки волога довше утримується на поверхні рослин.

Різкі коливання температур або стресові умови для бавовнику знижують його природну стійкість до патогенних мікроорганізмів.

Відсутність належної культивації ґрунту дозволяє спорам гриба легше поширюватися і інфікувати молоді проростки навесні.

Фомоз бавовнику призводить до значного зниження фотосинтетичної активності через масштабне пошкодження листяної поверхні.

Хвороба суттєво уповільнює розвиток рослин, затримуючи формування коробочок та знижуючи їх загальну кількість на кущі.

Пошкодження волокна всередині коробочки через розвиток гнилі знижує його міцність, довжину та товарну якість при зборі врожаю.

Масове ураження може призвести до повної втрати частини врожаю, що завдає відчутних збитків сільськогосподарським виробникам.

Наявність грибкової інфекції ускладнює післязбиральну обробку та зберігання бавовни-сирцю через підвищений ризик подальшого псування.

Основним методом профілактики є запровадження науково обґрунтованої сівозміни, що перериває цикл розмноження збудника.

• Глибока оранка ґрунту після збору врожаю для знищення джерел інфекції у рослинних рештках.
• Використання якісного, стійкого до хвороб насіннєвого матеріалу та його обов'язкове протруювання.
• Оптимізація норм висіву для уникнення надмірної густоти, що покращує аерацію посівів.
• Проведення своєчасних обробок фунгіцидами при виявленні перших симптомів фомозу на полі.
• Підтримання високого рівня агротехніки, включаючи збалансоване живлення для зміцнення імунітету бавовнику.