Неофузикоккум вітіфузіформе

Основними ознаками ураження є некрози деревини, що виявляються при зрізі рукавів або штамбів. Часто спостерігається коричневе або чорне забарвлення судинної системи лози.

Під час вегетації на хворих кущах виникає висихання окремих рукавів або навіть цілих рослин. Листя на таких ділянках стає хлоротичним, з часом некротизується і опадає.

Характерним симптомом є затримка розпускання бруньок навесні або їх повна загибель ще до початку активного росту.

На молодих пагонах можуть формуватися поглиблені виразки (канкери), які перешкоджають нормальному руху соків по провідних тканинах.

На відмерлій корі часто можна помітити дрібні чорні крапки — пікніди гриба, з яких за високої вологості вивільняються спори.

Збудником хвороби є гриб Neofusicoccum vitifusiforme, що належить до порядку Botryosphaeriales. Цей патоген є відомим аскоміцетом, який здатен тривалий час виживати в тканинах деревини виноградної лози.

Даний гриб часто входить до складу комплексу патогенів, що викликають відмирання деревини винограду, відомих як комплекс Botryosphaeria dieback. Він характеризується високою вірулентністю.

Життєвий цикл збудника включає формування пікнід — плодових тіл, у яких дозрівають конідії. Ці спори є головним чинником поширення інфекції під час вегетації.

Гриб здатний існувати ендофітно, перебуваючи всередині рослини без виражених симптомів до моменту впливу стресових факторів.

Таксономічно цей вид тісно пов'язаний з іншими представниками роду Neofusicoccum, які масово вражають виноградники в регіонах з теплим кліматом.

Поширення патогена відбувається здебільшого через краплі дощу та вітер, які переносять конідії на свіжі рани від обрізки.

Найбільш сприятливими для інфікування є умови високої вологості повітря та помірних температур. Це забезпечує швидке проростання спор гриба.

Стресові умови, такі як дефіцит вологи, сильні морози або ушкодження комахами, послаблюють імунітет винограду, підвищуючи сприйнятливість до гриба.

Недотримання гігієни під час обрізки та використання незнезараженого інструменту є критичним чинником розповсюдження інфекції на винограднику.

Прихований період розвитку хвороби часто ускладнює своєчасне виявлення осередків зараження на ранніх стадіях.

Вредоносність Neofusicoccum vitifusiforme полягає у прогресуючому зниженні продуктивності та поступовому випаданні кущів з насаджень.

Хвороба призводить до порушення водного балансу рослини, через що пагони та ягоди не отримують необхідного живлення та засихають.

Пошкодження судинної системи робить виноград менш стійким до інших несприятливих чинників довкілля, що веде до системного виснаження куща.

Збитки врожаю можуть бути колосальними, оскільки інфекція вражає плодові ланки, знижуючи не лише кількість, а й якість винограду.

Наявність хворих рослин на ділянці створює постійну загрозу зараження для здорових кущів протягом багатьох років.

Основним заходом боротьби є суворе дотримання правил санітарної обрізки: дезінфекція інструментів спиртом або хлорвмісними засобами після кожного куща.

Необхідно проводити своєчасне видалення та спалювання ураженої деревини, щоб обмежити джерела інфекції в саду.

Великі зрізи під час обрізки рекомендується обробляти фунгіцидними пастами, щоб уникнути інфікування відкритих ран.

Профілактичні обприскування виноградників фунгіцидами в критичні фази росту допомагають мінімізувати ризик проникнення спор.

Забезпечення оптимальних агротехнічних умов вирощування допомагає рослинам підтримувати стійкість до патогену та уникати прихованих інфекцій.