Голкоподібна нематода

Першою ознакою є загальне пригнічення рослин. Вони виглядають кволими, карликовими, часто з ознаками хлорозу через погане засвоєння мікроелементів корінням.

На кінчиках коренів спостерігаються характерні деформації у вигляді галлів, вигинів чи потовщень, що виникають внаслідок пошкодження зони росту коріння.

Уражені ділянки на полі виглядають як зони, де рослини зупинилися в рості. У посушливі періоди такі рослини першими в'януть і гинуть.

Коренева система втрачає дрібні корінці, стає крихкою та набуває ознак некрозу, особливо за умови вторинного зараження іншими патогенами.

У багаторічних культур, таких як малина, пошкодження можуть бути хронічними, що призводить до поступової деградації плантації протягом декількох років.

Збудником захворювання є вільноживучі ґрунтові нематоди роду Longidorus. Це ектопаразити, що вирізняються великим розміром тіла та наявністю довгого трубчастого стилета.

Цей тип ураження належить до нематодозів. Паразит харчується, проколюючи зовнішні клітини коренів, не проникаючи всередину тканини, що робить його дуже підступним.

Нематоди роду Longidorus є не лише безпосередніми шкідниками, але й ключовими переносниками вірусних хвороб багатьох сільськогосподарських культур.

До кола уражуваних рослин входять цибуля ріпчаста, часник, цитрусові, люцерна посівна, малина звичайна, сорго, озима пшениця та кукурудза.

Життєвий цикл нематоди тісно пов'язаний із ґрунтом, що робить їх стабільним та важким для викорінення ворогом у будь-яких сівозмінах.

Для розвитку нематод цього роду найбільш сприятливими є легкі за механічним складом ґрунти з гарним доступом кисню, такі як піщані або супіщані ґрунти.

Вологість ґрунту є критичним фактором для руху нематод. Вони активні при помірних температурах, але можуть витримувати несприятливі періоди в стані спокою.

Поширення на значні відстані здійснюється разом із зараженим ґрунтом, що прилипає до сільськогосподарської техніки, або з садивним матеріалом.

Бур'яни відіграють роль проміжних господарів, дозволяючи популяції нематод виживати на полях навіть після збору врожаю основної культури.

Тривале вирощування однієї і тієї ж культури на одному місці значно підвищує чисельність популяції шкідника в ґрунті до критичних значень.

Головна небезпека полягає у зниженні врожайності через критичне пошкодження кореневої системи та порушення живлення рослини.

Перенос вірусних інфекцій за допомогою нематод може призвести до повного знищення товарного вигляду врожаю, особливо в овочівництві та садівництві.

У зернових культур пошкодження нематодами зменшує інтенсивність кущення, що прямо впливає на кількість продуктивних стебел та масу зерна.

На полях з цибулею та часником пошкодження донця відкриває доступ для бактеріальних хвороб, що призводить до гниття плодів під час їх зберігання.

Масштабні інвазії можуть зробити вирощування чутливих культур на певній ділянці нерентабельним протягом багатьох років.

Дотримання сівозміни з використанням стійких до нематод культур або рослин-сидератів є найбільш дієвим превентивним заходом.

Використання виключно здорового садивного матеріалу, який пройшов фітосанітарну сертифікацію, дозволяє уникнути занесення шкідника на нові території.

Регулярна механічна обробка ґрунту та боротьба з бур'янами знижують щільність популяції шкідника та обмежують його кормову базу.

Застосування нематоцидів та фумігатів доцільне лише при високій щільності шкідника, з урахуванням екологічних вимог та регламентів застосування.

Використання органічних добрив сприяє розвитку корисної мікрофлори ґрунту, яка може виступати природним антагоністом для нематод.