Мітилінідієві гриби

Основними візуальними ознаками є поява чорних, видовжених плям або штрихів на корі, які нагадують щілини в деревній тканині.

Кора в місцях розвитку гриба може ставати крихкою, тьмяною та набувати сіруватого або чорного забарвлення через скупчення плодових тіл.

У хвойних дерев часто спостерігається пожовтіння хвої на гілках, де оселився патоген, що є наслідком порушення живлення гілки.

Мітилінідієві гриби часто зустрічаються групами, тому уражені ділянки виглядають як суцільний наліт, що покриває значну площу стовбура чи гілок.

При огляді можна виявити, що хвороба поширюється знизу вгору по дереву, особливо в нижньому ярусі, де вологість повітря вища.

Родина Mytilinidiaceae належить до порядку Mytilinidiales, класу Dothideomycetes. Це група аскоміцетів, які переважно ведуть сапротрофний спосіб життя.

Вони є частими мешканцями кори та деревини хвойних порід, де оселяються на відмерлих або ослаблених тканинах рослин.

Біологічна роль цих грибів часто недооцінюється, оскільки вони можуть залишатися непомітними до настання сприятливих умов для їх розмноження.

Характерною рисою є формування темних, витягнутих плодових тіл — гістеротециїв, які надійно захищають спори до моменту їх викиду.

Висока спеціалізація грибів дозволяє їм виживати в умовах помірного клімату, колонізуючи кору дерев протягом усього вегетаційного періоду.

Ключовим фактором розвитку інфекції є надмірна вологість повітря та наявність на дереві пошкоджених механічним або біологічним шляхом тканин.

Довготривалі опади та тумани створюють ідеальні умови для проростання спор та колонізації нових поверхонь кори.

Загущені посадки, де відсутня достатня вентиляція крони, значно частіше піддаються зараженню мітилінідієвими грибами.

Ослаблення дерев через несприятливі умови навколишнього середовища або посуху робить рослину більш сприйнятливою до грибкового нальоту.

Гриби швидко поширюються у місцях, де на корі осідає пил або органічні рештки, що утримують вологу довше звичайного.

Шкодочинність мітилінідієвих грибів полягає у пригніченні життєдіяльності дерева та зниженні його загальної стійкості до зовнішніх стресів.

Хоча вони рідко є причиною миттєвої загибелі рослин, їхня присутність сприяє розвитку вторинних інфекцій та заселенню дерева шкідниками.

У декоративному розсадництві наявність грибкового нальоту суттєво знижує товарну цінність хвойних саджанців, роблячи їх неестетичними.

Ураження гілок призводить до їх поступового відмирання, що порушує форму крони та може призвести до асиметрії дерева.

Тривале ураження порушує нормальний процес газообміну через кору, що негативно впливає на загальний приріст деревини.

Головним заходом боротьби є регулярне санітарне чищення саду від сухих гілок та пошкодженої кори, що є джерелом інфекції.

Важливо забезпечити провітрюваність посадок шляхом правильного обрізання крони та дотримання відстані між деревами.

Використання фунгіцидів мідного спектру дії ранньою весною допомагає знизити популяцію спор гриба на корі.

Підтримання високого імунітету дерев через збалансоване підживлення є ефективною профілактикою проти грибкових захворювань.

• Вирізання та спалювання уражених частин гілок.
• Дезінфекція інструментів після роботи з хворими деревами.
• Обробка дерев фунгіцидами за перших ознак нальоту.
• Створення умов для гарного освітлення та провітрювання ділянки.